Вінничан попереджають про загрозу масштабних блекаутів взимку

Майбутня зима буде надзвичайно складною, в один голос кажуть політики та експерти. Які ж конкретно виклики чекають на українські міста та села під час прийдешнього опалювального сезону?

Про це 15 серпня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ розповіла експертка з внутрішніх та зовнішніх політик, докторка філософії Людмила Покровщук.

Масовані обстріли та загрози для критичної інфраструктури

Ворог продовжує завдавати ударів дронами та ракетами по цивільній інфраструктурі, що спричиняє руйнування та людські втрати в багатьох регіонах України, зокрема на Сумщині, Черкащині та Донеччині. Хоча у громадах беззупинно тривають роботи з відновлення енергосистеми, встановлення котелень та резервної генерації, рівень готовності залишається дуже нерівномірним, а загроза нових ударів є вкрай високою.

Найбільше від ворожих атак потерпають прифронтові регіони, як-от Сумська, Харківська та Дніпропетровська області, де через постійні обстріли, зокрема керованими авіабомбами, вкрай складно спрогнозувати ефективність напрацьованих планів стійкості.

Бюджетний дефіцит та специфіка підготовки міст і сіл

Опалювальний сезон має розпочатися вже у жовтні, тож на підготовку залишилося близько двох-двох із половиною місяців. Проте реалізувати плани стійкості громадам стає все важче через брак фінансування — у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення місцеві бюджети суттєво зменшилися, у деяких громадах надходження від податків скоротилися на понад 60%.

Створення ефективного плану стійкості вимагає значних коштів, адже це не просто відкриття пунктів для заряджання телефонів, як це практикувалося раніше. Це великі витрати на альтернативні джерела енергії та забезпечення життєдіяльності в умовах невизначеності, — зазначила Людмила Покровщук.

За словами експертки, в містах ситуація з підготовкою є набагато складнішою, ніж у сільській місцевості. Якщо в селах мешканці мають пічне опалення та колодязі, що дозволяє забезпечити первинні потреби, то багатоповерхові будинки в містах повністю залежать від централізованих комунікацій.

Наприклад, у Києві досі залишаються невідремонтованими четверта та п'ята теплоелектроцентралі, причому лише п'ята ТЕС забезпечує теплом близько 800 тисяч споживачів.

У разі тривалої відсутності енергії міські багатоповерхівки ризикують залишитися без світла, тепла, водопостачання та з неробочою каналізацією.

Наміри ворога та загроза балістичних ударів

Російська Федерація зосереджує зусилля на ескалації ситуації. Наразі значна частина ворожих обстрілів націлена на південь України, зокрема на портову інфраструктуру Одещини, щоб зашкодити експорту зернових та логістиці. Нещодавно ворог завдав ударів по семи об'єктах теплоелектроцентралей на Одещині, через що обласний центр кілька днів поспіль залишався без електропостачання.

За даними розвідки, цього сезону Росія може застосувати від 70 до 200 балістичних ракет. Протидіяти цим атакам складно через недостатню кількість засобів перехоплення балістики. Ворог намагатиметься накопичити «сильні карти» для можливих переговорів і продовжуватиме бити по теплоелектроцентралях та енергетиці, як і минулого року.

Особливою мішенню залишатиметься столиця, оскільки удари по Києву спрямовані на деморалізацію українського суспільства. Критична ситуація також на Сумщині, де замість поодиноких обстрілів ворог тепер щодня застосовує керовані авіабомби, завдаючи ударів до п'яти разів на добу.

Відновлення мереж та міжнародна допомога

Для ремонту теплоелектроцентралей Україні критично необхідні запчастини та обладнання, наразі тривають переговори з європейськими партнерами щодо закупівель. Зокрема, велику суму допомоги у вигляді енергетичного обладнання в межах програм ООН передала Сербія, також відповідне устаткування надходить від Європейського Союзу.

Попри песимістичні сценарії розвитку подій, які раніше озвучував міністр енергетики Шмигаль, місцеве самоврядування активно готується та робить усе можливе, щоб пройти зиму.

Пріоритетні кроки для громад на найближчі півтора-два місяці

Щоб мінімізувати втрати для людей під час зимового періоду, Людмила Покровщук закликає готуватися до найгіршого сценарію, сподіваючись на найкращий.

Експертка визначила три пріоритети для влади та місцевого самоврядування:

• повна ревізія критичної інфраструктури — перевірка фактичного стану всіх енергетичних та комунальних об'єктів;
• аудит бомбосховищ — регулярний огляд укриттів, адже під час перевірок часто виявляються недоліки, які раніше не помітили;
• координація між місцевою владою та держорганами — цифри звітів державних адміністрацій мають відповідати реальному стану справ на місцях.

Експертка зазначила, що на онлайн-нарадах показники державних органів часто відрізняються від фактичної ситуації в громадах, тому державним адміністраціям необхідно більше дослухатися до практичних даних з місць.