Право не відповідати на робочі повідомлення у вихідний та що ще передбачає новий Цивільний кодекс

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук представив у Вінниці проєкт нового Цивільного кодексу України. Документ пропонує захистити цифрові активи, право на «інформаційний спокій» і права військових.

Про це 29 вересня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив суддя Вінницького апеляційного суду Ігор Стадник.

Якщо проєкт ухвалять, новий кодекс набере чинності через рік після завершення воєнного стану. Загалом документ пропонується побудувати з дев'яти книг замість шести, які містить чинний кодекс, — йдеться у сюжеті.

У правничому середовищі Цивільний кодекс називають «другою конституцією». Головна мета реформи — позбутися застарілих норм і адаптувати законодавство до сучасних вимог. До обговорення долучилися представники вінницької юридичної спільноти, зокрема суддя Ігор Стадник.

Цифрові права та «інформаційний спокій»

За словами Руслана Стефанчука, за останні два десятиліття близько 80% життя людей перейшло в цифрову сферу. Тому з'явилася потреба закріпити юридичний статус віртуальних активів, соціальних мереж і цифрових профілів.

Окремі YouTube-акаунти в людей вартують дорожче, ніж їхні матеріальні статки, і ви це прекрасно знаєте. І тому це повинно бути захищено на рівні Цивільного кодексу, — наголосив Руслан Стефанчук.

Новий кодекс також передбачає механізм захисту персональних даних, щоб ними не торгували на ринках. Крім того, пропонують закріпити право на «інформаційний спокій»: у неробочий день ніхто не зможе турбувати працівника у Viber, WhatsApp чи Signal.

Це дуже не подобається керівникам підприємств, я це розумію, але це має бути право, яке також пронизано повагою до людської гідності, — підкреслив голова парламенту.

Захист прав військових

Окремий розділ документа присвячений військовим і ветеранам. Кодекс запроваджує нове поняття — «військовий делікт». Воно визначає шкоду, завдану агресором унаслідок збройної агресії, і створює основу для механізму компенсацій.

Серед практичних новацій — право на збереження номера телефону загиблого військового. Це має запобігти ситуаціям, коли номер повертається в обіг мобільних операторів, і рідні отримують сповіщення, що загиблий нібито «з'явився на зв'язку».

Навіщо змінювати кодекс

Вінницькі юристи позитивно оцінили відкрите обговорення та зауважили, що чинний кодекс за 23 роки вичерпав свій ресурс. Ігор Стадник назвав Цивільний кодекс «альфою й омегою» приватних прав людини: він захищає права особи ще за 9–10 місяців до народження і регулює правовідносини навіть після смерті — через норми про спадщину.

Суддя нагадав, що чинний кодекс ухвалювали майже десять років — з 1993–1994 років до січня 2003-го. Відтоді Україна пережила дві революції, повномасштабну війну, окупацію та обрала курс на Європейський Союз, тож законодавство потребує оновлення.

За словами Ігоря Стадника, новий Цивільний кодекс — необхідний крок для узгодження українського законодавства з правовим доробком ЄС (acquis communautaire).

Зрозуміло, що ми повинні підійти трошечки більш підготовленими, трошки більш осучасненими, і все, що ми можемо змінити, ми повинні змінити, — підсумував суддя.

Наразі триває широке суспільне та фахове обговорення проєкту.

Верховна Рада системно працює над оновленням оборонного та цивільного законодавства у період загальної мобілізації та воєнного стану.

Правовий режим, у якому діє воєнний стан, вимагає чітких рішень як для захисту цивільного населення, так і для врегулювання питань мобілізації.