«Мама, тато, я потрапила в халепу»: вінницька психологиня радить підліткам не мовчати про шантаж

Шантаж в інтернеті та маніпуляції в чатах: вінницькі експерти розповіли підліткам і батькам, як діяти, куди звертатися по допомогу і як говорити в родині без скандалів. Серед головних порад: не виправдовуватися, зберігати докази й не боятися звертатися до поліції.

Про це 11 листопада в програмі «Злий чат: вижити онлайн» на телеканалі ВІТА ТБ повідомили старший оперуповноважений з кіберзлочинів у Вінницькій області Віктор Сторожук та практична психологиня VinSmart Центру Вероніка Швець.

Дуже важливо не починати виправдовуватись, тому що ви тільки добавляєте різних гачків, за які далі може зачіплятися шантажист чи маніпулятор і ще довше вас вводити в цю розмову та більше виснажувати. Тому ми говоримо «ні» від самого початку... Якщо зовсім крайність — дійсно кидаємо просто в блок, щоб не продовжувати розмову, — наголошує Вероніка Швець.

Онлайн-маніпулятори зазвичай тиснуть на страх та совість жертви. За словами психологині, відмова чи бажання обірвати розмову нерідко викликають у підлітка почуття сорому чи страху. Однак вступ у розпитування або виправдовування лише шкодить.

Покроковий алгоритм дій від кіберполіції Вінниччини

Віктор Сторожук рекомендує насамперед чітко розрізняти для себе, де є допустима поведінка, а де злочинний тиск. З тим, як діяти, допоможуть три кроки:

• миттєве блокування: якщо спілкування викликає підозру або виходить за межі комфортного, контактеру варто написати «До побачення» та одразу відправити в чорний список;
• фіксація доказів: якщо шантаж стає настирливим і зловмисник створює нові акаунти, не слід видаляти листування, а потрібно зберігати скриншоти екрана, текстові повідомлення, аудіо- та відеофайли;
• електронне звернення: батьки або дорослі можуть швидко подати заяву через форму зворотного зв'язку на офіційному сайті Департаменту кіберполіції, додавши зібрану доказову базу.

Правоохоронець також зауважив, що громадянам не варто боятися помилкових звернень. За його словами, правоохоронці розглядають і такі заяви, а про масштаби проблеми свідчать і збитки від кібершахраїв на Вінниччині.

Якщо усвідомлення приходить вже після, і до моменту подачі звернення ви до кінця не усвідомлювали ситуацію, в будь-який момент можна відкликати своє звернення... В цьому нічого поганого немає, оскільки правоохоронні органи проконсультують або нададуть практичну чи юридичну допомогу, — підкреслив Віктор Сторожук.

Як розповісти батькам про халепу та уникнути критики

Страх того, що батьки відберуть телефон або почнуть кричати, часто виявляється сильнішим за страх перед самими шахраями. Через це діти інколи замикаються в собі. Вероніка Швець радить підліткам бути відвертими й одразу окреслювати свої емоції.

Радила б бути відвертим і щирим. Напряму говоримо: «Мама, тато, я потрапила в халепу... Мені дійсно страшно, якою може бути ваша реакція, і тому я очікую від вас підтримки». Попрохати по допомогу і озвучити, що критика зараз буде тільки заважати, — пояснює психологиня.

Якщо ж стосунки в родині складні, фахівчиня радить знайти іншого дорослого, якому підліток довіряє, наприклад учителя чи безпосередньо правоохоронців. Як зазначили в програмі, за чинним законодавством підлітки віком від 14 років мають право самостійно звертатися по психологічну допомогу без обов'язкової присутності батьків.

Віктор Сторожук додав, що під час прийому підлітків із батьками поліцейським нерідко доводиться виступати в ролі медіаторів. Він закликав батьків не панікувати й розуміти, що від подібних ситуацій у сучасному цифровому світі не застрахований ніхто. Психологиня додала, що батькам важливо спочатку разом із дитиною розв'язати проблему з шахраями, а вже потім розбиратися в родинних стосунках.

Що робити, якщо в біду потрапив друг

Ознаками того, що підліток опинився під тиском або вербуванням, є різкі зміни в поведінці: він постійно тривожиться, залипає в телефоні й відповідає роздратовано.

Експерти застерігають від «мовчазної згоди». Якщо товариш замикається і соромиться розказати про проблеми, потрібно м'яко запропонувати допомогу й запевнити у відсутності засудження. У разі протизаконних дій або реальної загрози не варто мовчати: краще разом звернутися до дорослих чи правоохоронних органів. Звернення неповнолітніх до поліції відбуваються за участю батьків, педагогів, ювенальної превенції або психолога.

Підсумкові поради від експертів

Наприкінці зустрічі гості програми сформулювали головні правила безпечного перебування в онлайн-просторі. Віктор Сторожук радить:

• дотримуватися максимальної приватності й анонімності у соціальних мережах та месенджерах;
• ніколи не передавати стороннім особам свої персональні дані чи інформацію про близьких;
• не ставати містком для поширення сумнівної чи ворожої інформації під час війни.

Вероніка Швець звернулася до батьків: відібравши гаджет, дитину не захистити. Захист виникає тоді, коли батьки самі навчають дітей розпізнавати небезпеку та підвищують власну медіаграмотність. Підліткам психологиня нагадала, що просити про допомогу у складній ситуації не соромно, це вияв зрілої та свідомої позиції.

У разі виявлення загрози в мережі користувачі можуть безкоштовно й анонімно звернутися через офіційний Telegram-бот Кіберполіції України.