Скинути координати «заради країни»: кіберполіцейський попередив підлітків Вінниччини про небезпечну маніпуляцію
Зловмисники втягують підлітків у протизаконні дії через виклики «на слабо», шантаж компроматом і підроблені штучним інтелектом голоси та відео. Вінницькі фахівці пояснили, як розпізнати такі пастки й що робити, якщо дитина в них потрапила.
Про це 25 жовтня в програмі «Злий чат: вижити онлайн» на телеканалі ВІТА ТБ розповіли старший оперуповноважений з кіберзлочинів у Вінницькій області Віктор Сторожук та практична психологиня «ВінСмарт-центру» Вероніка Швець.
Дійсно є спільноти, де через спекуляції на темі війни та маніпуляції зловмисники можуть залучати підлітків до протизаконної діяльності під гаслом: якщо ти українець — допоможи скинути координати. Підліткам наголошую: ні в якому разі цього робити не потрібно, це може призвести до дуже трагічних наслідків, — застерігає Віктор Сторожук.
Просвітницький проєкт телеканал створює у співпраці з Національною асоціацією медіа. Новий випуск присвятили протидії цифровим пасткам.
Зловмисники все частіше залучають молодь до ризикованих дій. Вони провокують підлітків викликами «на слабо» біля стратегічних об'єктів або тиснуть на совість від імені фейкових військових чи волонтерів.
За словами поліцейського, якщо помітили підозрілу активність, категорично не можна передавати незнайомцям будь-яку інформацію або виконувати їхні інструкції.
Вероніка Швець пояснила психологічне підґрунтя таких викликів. У підлітковому віці саморегуляція ще формується, тому штучний азарт викликає сильне емоційне збудження на нейрохімічному рівні, яке за силою впливу нагадує залежність.
Якщо на фоні гормональних змін виникають такі азартні почуття і хочеться переживати момент результату, це можна перескерувати у щось більш конструктивне — наприклад, у спорт чи творчість, — зазначає Вероніка Швець.
Шантаж компроматом: чому не можна платити зловмисникам
Ще одна з найпоширеніших схем — вимагання грошей під загрозою оприлюднити приватні або сфабриковані фото та відео. Найголовніша помилка жертви — спробувати відкупитися чи виконати вимоги шахрая.
Шантаж забирає в нас базове відчуття безпеки, а страх осуду та вини буквально звужує мислення. У перші хвилини важливо дати собі паузу і не діяти зопалу — не надсилати кошти та не виконувати вимог, адже це головна пастка: шахрай після цього не зупиниться і вимагатиме ще більше, — підкреслює психологиня.
Віктор Сторожук підтвердив, що до кіберполіції Вінниччини регулярно звертаються підлітки, які потрапили в такі халепи через згенерований зловмисниками компромат. Оперативник радить за жодних обставин не видаляти листування, а фіксувати й збирати всі матеріали — тексти, аудіо та відеозаписи. Вони знадобляться правоохоронцям для розслідування.
Фальшиві лестощі та діпфейки
Щоб втягнути молодь у маніпулятивні схеми, шахраї нерідко вдаються до лестощів, граючи на природній потребі підлітка у визнанні. Психологиня радить завжди вмикати критичне мислення й аналізувати, що стоїть за компліментами незнайомців: чи не намагаються вони порушити особисті межі або щось витребувати натомість.
Крім того, стрімкий розвиток технологій дав злочинцям змогу створювати реалістичні діпфейки. Штучний інтелект здатен за кілька секунд підробити голос чи відеозображення відомого блогера, знаменитості або навіть близького знайомого.
Завжди потрібно звертати увагу на деталі. У таких згенерованих відео чи голосових повідомленнях є риси, рухи та міміка, які не відповідають дійсності чи проекції голосу. Якщо ж самостійно відрізнити фальшивку не вдається, у нас є спеціальні технічні засоби, які у відсотковому співвідношенні аналізують і показують, чи був матеріал оброблений або згенерований ШІ, — пояснив Віктор Сторожук.
Поради батькам і питання відповідальності
Якщо підліток зіткнувся із шантажем або кібербулінгом, батькам радять негайно звертатися до компетентних органів. Якщо ж стосунки в родині складні, Віктор Сторожук радить дитині не замикатися в собі, а розповісти про проблему вчителям або друзям, яким довіряє, — вони допоможуть вийти на зв'язок із дорослими.
Вероніка Швець наголошує, що батькам у такий момент важливо чітко розмежувати особистість дитини та її вчинок і дати відчути безумовну підтримку, навіть якщо підліток помилився.
Представник кіберполіції також розвіяв страхи щодо можливого покарання для неповнолітніх, яких втягнули в деструктивні дії.
Якщо у вас склалася така ситуація, але не було конкретного умислу, і ви добровільно звернулися до поліції та нічого не приховували — відповідальність з вас автоматично знімається. Повідомляючи про такі факти, ви формуєте громадську свідомість і відповідальність перед суспільством, — підсумував Віктор Сторожук.
Фахівці закликають дотримуватися головного правила: якщо хтось тисне на емоції, вимагає секретності, кличе в незрозумілий ризик або шантажує, потрібно зупинитися, зберегти докази й негайно звернутися по допомогу. Повідомити про кіберзлочин можна повністю анонімно й безпечно через офіційний Telegram-бот Кіберполіції України.
