30 гектарів поля, комбайн і 120 власних пісень: як живе поетеса й фермерка Антоніна Петрушкевич з Вінниччини
У селі Махнівка на півночі Вінниччини живе поетеса, співачка, керівниця ансамблю і фермерка Антоніна Петрушкевич. Вона поєднує важку хліборобську працю за кермом багатотонного комбайна з творчістю.
Про це 25 жовтня інформує ВІТА ТБ.
Співала вона дуже гарно, і ото я від неї навчилася співати, — пригадує пані Антоніна свою маму.
Жінка походить із шевченківського роду. Понад 20 років тому вона залишила міське життя й повернулася до старої батьківської хати в Махнівці. Головною натхненницею в музиці для неї стала мама, від якої вона перейняла любов до пісні та золоте правило: співати від щирого серця й берегти родинне тепло.
Разом із чоловіком Віктором фермерка обробляє понад 30 гектарів подільського чорнозему. Родина власноруч сіє пшеницю, ячмінь і сою, без найманих робітників. Попри складнощі зі збутом через фактично закриті порти, господарство щороку збирає якісний урожай.
Натхнення для віршів пані Антоніна черпає із самої землі та природи рідного села.
Думаю, що це моя земля надихнула мене до написання моїх творів. Я оспівую своє село, оспівую свою землю, оспівую природу — я з нею одне ціле. Тут я народилася, і вона мене спонукає до написання. Ви знаєте, що я розмовляю з квітами, я їх розумію... І оте, що в мене в душі, я те все віддаю людям, — ділиться поетеса.
За кермом комбайна і в тандемі з чоловіком
Посвідчення трактористки Антоніна Петрушкевич отримала ще в шкільні роки, а за кермо потужного комбайна сіла кілька років тому. Збирання різних культур жінка називає справжньою «вищою математикою»: сою молотити значно важче, ніж пшеницю чи ячмінь, адже жатка йде низько над нерівним ґрунтом.
Потихеньку, помаленьку навчилася — не святі горшки ліплять. Працюю, звичайно... Бог дає силу, Бог дає здоров'я, — розповідає фермерка.
Секрет успіху родини — у повній взаємопідтримці. Чоловік Віктор бере на себе основне господарство, а дружина допомагає йому в усьому.
Він у мене фермер, він у мене всьому голова, а я його, як кажуть, шия. Я йому допомагаю у всьому. У нас нема такого, щоб розділити: на репетиції він мене возить, на полі ми працюємо разом. От у нас сім'я — і цим все сказано, — наголошує пані Антоніна.
Нові поетичні рядки жінка часто складає саме під час польових робіт. Вона дотримується маминої настанови: працювати, співати й робити все від душі, бо коли співаєш, жити легше.
40 років на чолі гурту «Калина»
Після поля Антоніна Петрушкевич перевтілюється у творчу керівницю. Уже 40 років поспіль вона очолює народний гурт «Калина» в Калинівці. Це єдиний в Україні ансамбль, що виконує виключно авторські пісні своєї очільниці, — у його репертуарі їх уже понад 120.
Крім того, пані Антоніна видала 10 збірок поезії та прози. У її доробку — проникливі пейзажні та ліричні твори, як-от ці рядки:
Так щедро пахнуть чебрецем покоси,
Визріли отави, і тихим щирим вітерцем
Туман легкий на луг упав...
Кожен вихід на сцену для мисткині — душевний іспит. За її словами, глядач, як дитина, відчуває будь-яку несправжність, тому головне — бути щирою. Нещодавно творчий і хліборобський шлях пані Антоніни відзначили обласною літературно-мистецькою премією (на кшталт престижної обласної премії імені Коцюбинського) імені Леоніда Гавриша.
Сама більша нагорода для мене — це визнання людей, до яких я приходжу на концерт і ділюся своєю душею. Це визнання в тому, що моя праця повсякденна недаремна, і все, що я роблю, воно для людей, — зізнається вона.
Випробування війною та віра в перемогу
Як і кожна українська родина, Петрушкевичі переживають випробування війною. Син пані Антоніни Володимир пішов на фронт добровольцем ще у 2014 році, отримав інвалідність і нині відновлюється вдома. Зараз Україну зі зброєю в руках захищає її онук Ілля.
Ми повинні триматися і завойовувати нашу волю, завойовувати наш мир. Мій син Володимир ще з 14-го року добровольцем був на фронті, тепер він інвалід... Воює онук Ілля. Молимось за наших дітей, за наших онуків, за мир, за нашу Україну, бо це наша земля, — каже жінка.
Попри щоденне навантаження — 30 гектарів поля, комбайн, хатню роботу, репетиції, написання книжок і пісень — пані Антоніна переконує, що встигає все завдяки любові до життя та рідної землі.
Я ціную кожну мить, я насолоджуюсь життям, мені все подобається: моя земля, кожна рослинонька, все те, що мені дає Господь Бог. Встигаю — було б бажання, було б здоров'я, — підсумовує співоча комбайнерка з Вінниччини.
Захист власної держави залишається пріоритетом для багатьох родин регіону. Більше про історії захисників та їхній шлях після лікування й повернення на фронт читайте в матеріалах на нашому сайті.
