«Легких грошей не буває»: вінницький кіберполіцейський пояснив, як підлітків затягують у протизаконні схеми

Незнайомці в соцмережах пропонують вінницьким підліткам гроші за «прості завдання», вдають найкращих друзів і вимагають тримати все в секреті. Як розпізнати маніпулятора та що робити дітям і батькам, пояснили фахівці.

Про це 18 жовтня в програмі «Злий чат: вижити в інтернеті» на телеканалі ВІТА ТБ розповіли старший оперуповноважений з кіберзлочинів у Вінницькій області Віктор Сторожук і практична психологиня «Він Смарт-центру» Вероніка Швець.

«Злий чат: вижити в інтернеті» — новий просвітницький медіапроєкт телеканалу, створений у співпраці з Національною асоціацією медіа. У першому випуску ведучі Богдан і Даша разом із фахівцями розібрали реальні схеми маніпуляцій, переслідування та вербування молоді в TikTok, Instagram, Discord і Telegram.

Хочу застерегти всіх, щоб розуміли: легких коштів і грошей не буває. Якщо вам потрапляються підозрілі завдання, потрібно одразу попереджати дорослих або разом із ними звертатися до правоохоронних органів, — наголошує Віктор Сторожук.

Одна з найпоширеніших схем починається з пропозиції підзаробітку або безкоштовних ігрових «скінів». Незнайомці пишуть у приватні повідомлення й пропонують, наприклад, сфотографувати певну локацію чи об'єкт за 500 гривень. За словами правоохоронця, злочинці грають на тому, що підлітки прагнуть мати власні гроші на витрати.

Вероніка Швець пояснює, що в підлітковому віці формується сильне прагнення до самостійності й відокремлення від батьків. Шахраї діють поступово: спершу дають дрібні завдання й платять за них. Коли ж доручення стають небезпечними та протизаконними, дитину стримують сором і страх осуду.

На моменті, коли завдання стають реально складними, з'являється страх і почуття сорому. Дуже складно відступити назад, але варто пам'ятати: навіть якщо ви зробили неправильні дії, у вас є право відступити й попросити про допомогу, — підкреслює Вероніка Швець.

Вдавана дружба в Discord

Ще один небезпечний інструмент на ігрових платформах — «лавбомбінг», тобто надмірне заливання увагою. Незнайомець у Discord кілька днів поспіль активно пише підлітку, сипле компліментами й вдає найкращого друга, який нібито єдиний його розуміє.

Психологиня називає це маніпулятивною технікою та формою емоційного тиску. Щира дружба безкорислива, а маніпулятор після хвилі вдаваної підтримки неодмінно починає щось вимагати натомість.

Маніпулятор почне наголошувати: «Ні, ти не зважай на думку інших, ти зважай на те, що я кажу». Тобто акцентується на тому, що думка інших неважлива, а важлива лише його. Цим виділяється момент входження в довіру, — зауважує Віктор Сторожук.

Чим небезпечна вимога мовчати

Фраза «нікому не розказуй» у закритих спільнотах спершу додає підліткам штучного адреналіну. Проте, за словами Вероніки Швець, вона розрахована на те, щоб ізолювати дитину від батьків і друзів і посилити її залежність від маніпулятора.

У таких чатах, навіть під виглядом яскравого чи патріотичного контенту, учасників можуть непомітно втягувати в протиправну діяльність. Віктор Сторожук розповів про випадок зі своєї практики: батьки вінницького підлітка звернулися до кіберполіції через прихований чат, де поширювали ворожу пропаганду й закликали за гроші чинити протизаконні дії проти українських військових.

Наші підлітки у більшості є дуже свідомими, що мене дуже радує. Дитина одразу повідомила батькам, а батьки звернулися до нас, — поділився Віктор Сторожук.

Правоохоронець радить завжди вмикати критичне мислення: якщо в групі нав'язують лише одну думку, а інших поглядів немає зовсім, це привід тверезо оцінити ситуацію.

Як алгоритми затягують у депресивний контент

Ведучі звернули увагу й на роботу алгоритмів TikTok та Instagram. Варто затриматися на депресивному чи тривожному відео хоча б на три секунди, і платформа почне безупинно підкидати схожі ролики.

Вероніка Швець пояснила, що мозок людини природно фіксується на небезпеці, щоб її знешкодити. Вона закликала молодь свідомо фільтрувати стрічку й користуватися кнопкою «Не цікавить».

Як діяти батькам і дітям

Більшість підлітків бояться розповідати батькам про проблеми в мережі, бо остерігаються покарання — що заберуть смартфон чи заблокують акаунти.

Психологиня застерігає батьків від того, щоб перекладати на дитину власний емоційний тягар. Якщо доводиться тимчасово обмежити соцмережі, це варто пояснювати як захід безпеки, а не як покарання. Віктор Сторожук, своєю чергою, закликав підлітків не боятися відверто ставити запитання дорослим і разом шукати вихід.

Якщо незнайомець у мережі пропонує гроші за дії в реальному житті або вимагає суворої секретності, Кіберполіція попереджає й радить пам'ятати про основні правила безпеки:

• зупинитися й не панікувати;
• зробити скріншоти листування та профілю співрозмовника;
• не мовчати — звернутися до батьків або повідомити через офіційний анонімний Telegram-бот Кіберполіції України.