130 днів у карцері та 850 сторінок свідчень: колишній полонений Олексій Ануля привіз до Вінниці свою книгу
У Вінниці колишній військовополонений, захисник Олексій Ануля представив документальну книгу «Jingle bellZ» про російський полон. Зустріч з автором організувала книгарня «Герої».
Про це 29 вересня інформує ВІТА ТБ посилаючись на Вінницьку міську раду.
Майже десять місяців російського полону, з них 130 днів – у карцері, в умовах повної ізоляції. Пережите фізичне та психологічне насильство автор зафіксував на сторінках видання, яке називає не лише особистою історією, а й документальним свідченням російських злочинів проти українців, — йдеться у повідомленні.
Книга вже є в багатьох владних кабінетах у різних країнах світу. Вона — про пам'ять, про тих, хто вже не може розповісти свою історію, і про тих, хто досі залишається в російській неволі.
Свої свідчення Олексій доносить і на міжнародному рівні — під час сесій Ради ООН з прав людини, у Давосі та в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Зібрані факти стали частиною його роботи з викриття російських злочинів і поводження з українськими військовополоненими.
З автором зустрівся міський голова Сергій Моргунов і поділився враженнями про книгу на своїй сторінці у Facebook.
«Jingle bellZ», яку Олексій презентує у Вінниці, – документальна книга про війну і полон. Про те, що довелося пережити йому та людям, яких він зустрів у російській неволі. Про тих, хто не повернувся. І про тих, хто досі чекає на повернення додому. Дякую Олексію за відверту розмову і книгу з автографом. А найбільше – за захист України, сталевий характер і сміливість знову повертатися до найважчих моментів свого життя, щоб говорити правду, — написав Сергій Моргунов.
Полон, обмін і трагедія родини
Олексій Ануля — захисник Чернігівщини, спортсмен, чемпіон із кікбоксингу. З початком повномасштабного вторгнення він став на захист України, а під час бойових дій потрапив у полон. Там він пережив катування, голод, позбавлення сну та нелюдські умови утримання. Додому захисник повернувся під час обміну 31 грудня 2022 року.
На презентації Олексій розповів і про трагедію своєї родини: його батька росіяни катували, а згодом живцем спалили в церкві на Чернігівщині.
Витримати полон, за словами захисника, йому допомагали думки про найрідніших. Він знав, що вдома чекають сім'я та діти, і це давало сили боротися за життя навіть у найважчі моменти.
Як створювали книгу
Після повернення Олексій почав системно документувати пережите. Над «Jingle bellZ» він узявся в середині 2023 року, проте перший рік писати було важко — вдалося створити лише кілька десятків сторінок. Наприкінці 2024 року робота продовжилася в Латвії, де за два з половиною місяці автор підготував понад 850 сторінок матеріалу.
Це не просто моя особиста історія. Кожна подія мала бути підтверджена фактами. Для мене було важливо встановити причетних, знайти матеріали й зафіксувати все так, щоб ні в кого не виникало сумнівів у правдивості написаного, — розповів Олексій Ануля.
Значну частину часу забрала перевірка інформації. Навіть фотографії, які увійшли до книги, автор шукав тривалий час. Для нього принципово, щоб за кожним епізодом стояли не лише спогади, а й неспростовні докази.
Водночас книга виходить далеко за межі хронології полону. Автор розмірковує про поведінку людей в екстремальних умовах, взаємини в закритому середовищі, межі фізичної та психологічної витривалості, а також про родину, відповідальність і здатність зберегти себе там, де звичні правила більше не діють.
У цій книзі я максимально відверто описав ту правду, яку іноді соромно визнавати. Але я впевнений: кожен, хто її прочитає, зможе зазирнути й у потаємні куточки власної свідомості. Тут багато моїх рефлексій, роздумів і висновків, адже в полоні часу для роздумів було більш ніж достатньо, — зазначив автор.
Символ на обкладинці
На обкладинці «Jingle bellZ» зображена травмована рука самого Олексія, яка вириває травинку, що пробилася крізь бетон. За цим образом стоїть реальна історія: в одному з місць утримання захисник помітив стеблинку, яка нагадала йому, що попри ізоляцію та бетонні стіни життя зовні триває.
Ця рослина та її аромат стали для мене своеобразним символом того, що життя існує поза межами цього страшного місця. Там зовсім інакше починаєш сприймати такі прості речі, — ділиться спогадами автор.
Робота триває
Після звільнення Олексій продовжує збирати інформацію про людей, причетних до жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Частина цієї діяльності, за його словами, не є публічною.
Робота триває і не зупиняється. Для мене важливо не тільки розповідати про пережите, а й робити все можливе, щоб ті, хто вчиняв ці злочини, були встановлені, а сама правда залишалася задокументованою, — наголосив Олексій.
Наразі «Jingle bellZ» перекладають іншими мовами, щоб про російський полон дізналися й за межами України. Книгою вже зацікавилися кінематографісти, однак автор не поспішає з екранізацією: спершу він хоче завершити іншомовні версії, аби охопити якомога ширшу аудиторію.
