Запаси на 2–3 тижні й жодної паніки: що радять вінничанам перед подорожчанням продуктів

До кінця року хліб в Україні може подорожчати ще на 6–10%, а молочні продукти — на 15–20%. Причина — дорожчі енергоносії, пальне й логістика, хоча пшениці в країні вдосталь.

Про це 5 листопада в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Якщо дивитися в динаміку зростання цін на хліб, то фактично з 2024 року ми констатуємо кожного року, що ціна в хлібі зростає більше ніж на 20%. За 11 місяців цього року хліб уже подорожчав більше ніж на 15%. З огляду на чинники себевартості, які продовжують зростати, до кінця року ціна на хліб може зрости ще в межах від 6% до 10%, — заявив Денис Марчук.

Здешевлення сировини не означає, що буханець коштуватиме менше, бо виробники стикаються зі зростанням інших витрат. У програмі показали інфографіку структури вартості масових сортів хліба:

• борошно — 30%;
• інша сировина (олія, дріжджі, сіль, цукор) — від 10% до 13%;
• електроенергія та газ — до 12%;
• логістика та доставка — 10–12%;
• заробітна плата працівників — 10–15%;
• торговельна націнка магазинів — 10–15%;
• амортизація та податки заводу — 7–10%.

Через обстріли енергетичної інфраструктури хлібопекарні переходять на потужні генератори. Великі хлібозаводи споживають 150–200 кВт на годину, а година роботи потужного генератора коштує вкрай дорого. Через це альтернативна електроенергія виходить у 5–6 разів дорожчою за централізоване постачання.

Із зростанням цін на нафту дорожчає пальне, що збільшує транспортні витрати. Виробники також змушені підтримувати належні зарплати та бронювання, щоб втримати фахівців.

Галузь зазнала значної руйнації: кількість млинів скоротилася на третину, лише за останні два місяці обстріли пошкодили 3 великі борошномельні підприємства. Пошкоджено або зруйновано до 20% хлібопекарських підприємств.

Пшениці вдосталь, але аграрії працюють у збиток

Марчук нагадав, що ціна на пшеницю та борошно всередині країни знизилася. Проте це лише 30% вартості хліба, а решта 70% складових дорожчає. Для самих виробників ситуація, за його словами, катастрофічна.

Україна вирощує значно більше від того, що споживає. У цьому році ми зібрали 25 мільйонів тонн продовольчої пшениці, тоді як для повного забезпечення життєдіяльності країни потрібно 6–7 мільйонів тонн. Все інше мало б іти на експорт. Але через блокування портів та обмежені альтернативні шляхи маємо перенасичення ринку, і ціна сьогодні на 50–60% нижча від собівартості виробництва, — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Вирощування тонни пшениці обходиться в 7 500–8 000 грн, а продати її вдається лише по 3 000–5 000 грн залежно від логістики.

Аграрний сектор формує близько 20% ВВП, тож труднощі фермерів б’ють по бюджетах об’єднаних громад і виплатах пайовикам за оренду землі. Посівна площа озимих культур уже скоротилася приблизно на 1 мільйон гектарів, а посів ярих у наступному сезоні може зменшитися до 40%. Водночас експерт запевнив, що внутрішня продовольча безпека України повністю забезпечена.

Що буде з цінами на інші продукти

Марчук озвучив прогноз цін на інші групи товарів:

• овочі відкритого ґрунту з настанням холодів потребуватимуть витрат на зберігання й до кінця року можуть подорожчати на 8–10%;
• тепличні овочі вже додали в ціні понад 20% через високе споживання тепла та світла;
• молочна група до кінця року може зрости на 15–20%, а протягом зими додати ще до 25%.

Також у програмі порушили питання замінованих земель. В Україні потребують обстеження понад 8 мільйонів гектарів полів. На державну програму розмінування передбачено 3 мільярди гривень, проте очищення гектара коштує понад 1 000 доларів, а щороку розміновують близько 50–60 тисяч гектарів. Тому процес затягнеться на десятиліття.

Чи варто робити запаси

Марчук закликав не піддаватися паніці й не створювати штучного ажіотажу в магазинах.

Не потрібно створювати паніку. Коли люди скуповують у десятки разів більше необхідного, це створює логістичну кризу — продукція є, але її не встигають поставляти. Якщо є побоювання, зробіть запаси в межах двох-трьох тижнів. Жодних труднощів із виробництвом та постачанням не буде. Навіть у разі посилених ударів можливі затримки з логістикою складатимуть максимум до одного тижня, після чого продукція знову буде на прилавках, — підсумував Денис Марчук.