Кури несуться менше, а генератори працюють більше: чому дорожчають продукти і як вінничанам зберегти бюджет

Вінниччина опинилася серед лідерів за темпами подорожчання окремих продуктів. Найбільше в жовтні зросла ціна курячих яєць — у деяких супермаркетах і на ринках області десяток коштує понад 100 гривень.

Про це в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомили завідувачка кафедри товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва Вінницького торговельно-економічного інституту Алла Тернова та керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка.

Найцікавіше, що у Вінницькій області яйця зросли в ціні на 63% — це більше, ніж у середньому по Україні, де діапазон за цей період коливався від 42% до 63%. Дослідження показують, що кожна торговельна мережа співпрацює з різними виробниками. Ціна залежить від категорії, типу яєць, а також упакування. В окремих магазинах ціна за десяток сягає навіть 109 гривень, — сказала Алла Тернова.

За даними Міністерства фінансів та Держстату, з початку вересня до середини жовтня курячі яйця в середньому по Україні подорожчали на 43,6%, додавши від 10 до 20 гривень на десятку.

Алла Тернова спростовує чутки про дефіцит яєць на полицях. За її словами, ціну насамперед підштовхують сезонність та ускладнена логістика.

Із холодами кури несуться менше, пропозиція скорочується, а попит залишається високим. Крім того, після масованих атак та знищення складів мережі прагнуть, щоб продукцію доставляли безпосередньо до них. Оскільки пальне подорожчало, зростає вартість доставки, що одразу відбивається на підсумковому ціннику, — пояснила науковиця.

В асоціації «Союз птахівників України» додають: у травні-серпні гуртові ціни на яйця були нижчими за собівартість виробництва, тож восени птахофабрики компенсують накопичені збитки й покривають нові витрати.

Генератори, імпортні премікси та зарплати

Нинішня продовольча інфляція, за оцінкою експертів, пов'язана не з браком продуктів, а зі стрімким зростанням витрат на виробництво, переробку та доставку.

Першочергово впливає постійне зростання виробничих витрат і подорожчання енергоносіїв та пального. Наслідки російських обстрілів по енергетичній, виробничій та складській інфраструктурі відіграють суттєву роль. Найбільш відчутним чинником у холодний період залишається енергетичний ризик, — підкреслив Максим Гопка.

Через відключення світла підприємства переходять на потужні генератори, і собівартість продукції різко зростає. Найболючіше це б'є по молокопереробці, м'ясокомбінатах, птахофабриках і пекарнях, де технологічний цикл не можна зупинити.

Версію про те, що птахофабрики штучно закладають у ціну майбутні ризики, агроаналітик відкидає.

Так мало хто робить, адже це питання репутації та економіки. Влітку пропозиція зростала за рахунок господарств населення, а в холодний період сезонне виробництво там скорочується. Хоча базові кормові культури зараз дешевші, значну частку собівартості складають імпортовані премікси та вітаміни з Європи. Їхня вартість залежить від пропозиції на європейському ринку та щоденних коливань валютного курсу. Додайте сюди зростання оплати праці після перегляду зарплат на критичних підприємствах та логістику — і ми отримуємо комплексний вплив на ціну, — зазначив Максим Гобка.

Що буде з молочкою, овочами та борщовим набором

За рік пшеничний хліб вищого ґатунку подорожчав на 8 гривень, а яловичина — більш ніж на 50 гривень за кілограм. Натомість восени частково подешевшали цибуля — приблизно на 9%, капуста — на 7% і вершкове масло — на 4%.

Відносно стабільною залишається вартість борщу: приготування 4–5 літрів обходиться в середньому в 168,25 гривні, лише на 3% дорожче, ніж торік. Однак до кінця 2026 року продукти, за прогнозами, подорожчають щонайменше на 10%. До весни 2027 року овочі та фрукти можуть додати в ціні 15–30%, а м'ясо, яйця й молочна продукція — 10–12%.

Найбільше тривожить молочний сегмент: Алла Тернова прогнозує додатковий стрибок цін на молочку на 20–25%. Серед прихованих причин вона називає значну заборгованість торговельних мереж перед постачальниками й фермерами, які через це вчасно не отримують коштів.

Максим Гопка звертає увагу, що восени та взимку скорочується виробництво молока в приватних господарствах, де поголів'я корів щороку меншає. Основний тягар лягає на промислові підприємства. Через пошкодження перевалочних складів логістичне плече видовжилося, і разом із націнкою мереж це підвищує кінцеву ціну літра молока.

Як заощадити на закупах

Робити запаси яєць на кілька місяців наперед немає сенсу — продукт швидко псується. Алла Тернова нагадує правила маркування та зберігання:

• дієтичні, тобто ультрасвіжі, яйця зберігаються лише 7 днів і мають червоне маркування;
• столові яйця зберігаються до 25 днів і маркуються синім кольором;
• тримати яйця варто не у дверцятах холодильника, а глибше на полиці, де температура нижча й стабільніша.

Цікава альтернатива для економії — купувати у торговельних мережах фасований білок. Він має триваліший термін зберігання. Я особисто додаю його до одного цілого яйця: це і корисно, і дешевше, і дозволяє зберігати продукт довше, — порадила експертка.

Щоб зекономити на щоденних покупках, експерти радять:

• планувати й записувати покупки — чіткий список захищає від спонтанних витрат через паніку чи маркетингові ходи;
• вести облік витрат, фіксуючи щомісячні чеки, щоб бачити основні статті видатків;
• перевіряти ціну за кілограм чи 100 грамів, адже виробники нерідко зменшують вагу упаковки, залишаючи попередню ціну;
• заморожувати сезонні овочі та фрукти, поки триває сезон;
• обирати якісні українські товари замість розкручених міжнародних брендів, де значна частина ціни — плата за марку, та користуватися національним кешбеком.