Фермери масово продають корів: скільки худоби залишилося на Вінниччині та чи подорожчає молочка

Фермери Вінниччини продають молоко нижче собівартості, а поголів'я корів в області стрімко скорочується. Через перебої зі світлом і дорожчання ресурсів виробництво молока щоразу дорожчає. Аналітики прогнозують, що до кінця року молочна продукція короткого зберігання може подорожчати на 20–25%.

Про це 14 жовтня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомили голова обласного аграрного об'єднання «Вінницька рада сільськогосподарських виробників» Василь Гелета та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Виливати молоко ніхто не хоче, тому фермери вимушені віддавати його набагато нижче собівартості. Найцікавіше, що покупці в магазинах цього не відчули — ціни на молочну продукцію не знизилися. Всі негаразди скинули на виробників, хоча цей тягар мав би розподілятися між виробниками, переробниками та торгівлею. Торгівля запланувала собі 30% прибутку і тримає їх, коли фермер працює в мінус, — наголосив Василь Гелета.

За його словами, нині фермери практично не заробляють на молоці. Собівартість сировини сягнула близько 20 гривень за літр. Її підняли зростання цін на:

• енергоносії та пальне;
• засоби захисту рослин;
• імпортні ветеринарні препарати;
• оплату праці.

Водночас переробні підприємства тривалий час платили фермерам на 4–5 гривень за літр менше, ніж коштує виробництво.

Додатковий тягар — загроза блекаутів. Щоб доїти корів, вентилювати приміщення й охолоджувати молоко, господарства змушені цілодобово тримати напоготові дизель-генератори. За ціни дизпального близько 100 гривень за літр це додає до собівартості кожного літра сирого молока ще три гривні.

Звідки взялася криза

Василь Гелета пояснює, що проблеми в галузі загострилися ще наприкінці 2024 року через надлишок молочних білків на світовому та європейському ринках. Переробники різко знизили закупівельні ціни й переклали фінансовий тягар на виробників.

Очільник аграрного об'єднання звернув увагу й на інший дисонанс: закупівельні ціни на пшеницю та соняшник нині суттєво нижчі, ніж на початку 2022 року, проте хліб, м'ясо й молоко в магазинах і далі дорожчають.

Економіст Олег Пендзин погоджується, що основні збитки в ланцюжку несе саме виробник. Серед причин він називає скасування бюджетних дотацій через складну ситуацію на єдиному казначейському рахунку та припинення програм підтримки Міністерством фінансів.

Чи подорожчає молочка в магазинах

Водночас Олег Пендзин сумнівається, що роздрібні ціни до кінця року зростуть на 20%, адже купівельна спроможність населення низька.

Кінцевий споживач є людиною бідною, у нього немає додаткових грошей. Коли говоримо про реальне зростання цін на молокопродукти в магазинах, це максимум 2–3%. Оскільки платоспроможний попит обмежує ціни, цей розрив між собівартістю та роздрібом лягає на плечі товаровиробника. Переробник, маючи можливість вибору та імпорту, домінує на ринку та виставляє свої вимоги фермеру, який вимушений іти на поступки, щоб не втратити продукцію, — пояснив економіст.

Він також попереджає, що натуральні продукти можуть витісняти фальсифікати та дешевша продукція з рослинними жирами й пальмовою олією. На його думку, держава має активно пояснювати громадянам користь натуральної молочної продукції для здоров'я.

Що відбувається з поголів'ям на Вінниччині

За даними Василя Гелети, за роки незалежності поголів'я корів в Україні скоротилося більш ніж удесятеро. Лише за вісім місяців цього року кількість великої рогатої худоби на Вінниччині зменшилася ще на 7,5%. Нині в області близько 80 тисяч корів, тоді як колись їх було 1,2 мільйона. Тільки за останній місяць два агропідприємства області через збитки повністю продали свої стада по 500–600 голів.

Гостро стоїть і проблема кадрів. Молочне тваринництво працює безперервно, 24/7: тварини потребують постійного догляду, заготівлі кормів та обслуговування.

Зараз норма у 50% броньованих працівників для підприємств, які визнані критично важливими, є недостатньою для тваринництва. Новий проєкт постанови Кабміну про посилення правил бронювання може стати катастрофою для багатьох господарств, що призведе до втрати заробітних плат у селах та надходжень до бюджету, — застеріг Василь Гелета.

Щоб стабілізувати ситуацію, він пропонує залучити Антимонопольний комітет до регулювання торговельних націнок і переглянути податкову політику — зокрема, за європейським прикладом знизити ПДВ на продукти харчування з нинішніх 20% до 6–8%.

Попри всі виклики, очільник аграрного об'єднання запевняє: Вінниччина й надалі буде забезпечена молочною продукцією, адже місцеві фермери продовжують працювати завдяки відданості своїй справі.

Тривале скорочення поголів'я залишається серйозним викликом для тваринницької галузі регіону, хоча область намагається утримувати лідерські позиції за обсягами виробництва.