Лікар — мозок, фельдшер — руки: за 15–20 хвилин поранений уже в кращому стані

На фронті поранених дедалі частіше консультують онлайн просто зі стабілізаційних пунктів. Такий досвід упроваджують медики 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ: віддалений лікар бачить пораненого очима бойового медика й підказує, що робити.

Про це 7 листопада в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомили начальник медичної служби 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Андрій Семиволос та автор проєкту «Антропія», військовослужбовець Віталій Ковач.

Куди голова повернута в рятувальника чи бойового медика — ти майже безпосередньо його очима бачиш, що він робить. І можна йому одразу підказати... Це такий військовий да Вінчі безпосередньо через людину, — розповів Андрій Семиволос.

Для оперативного виявлення травм і підказок бойовим медикам на стабілізаційних пунктах у 106-й бригаді використовують телемедичні комплекси та налобні хірургічні камери. Камера транслює відео в режимі реального часу, тож досвідчений лікар бачить пораненого очима медика на «стабіку» й керує його діями.

За словами начмеда, технологію випробовують на стабілізаційних пунктах і планують розгортати на пунктах збору поранених та під час евакуації. Це допомагає бойовим медикам без вищої медичної освіти уникати помилок, дотримуватися принципу «не нашкодь» та оперативно вирішувати питання зупинки кровотечі, тампонування рани чи конверсії турнікета. Для передачі даних у жовтій та зеленій зонах застосовують Starlink, дротовий інтернет або GSM-модулятори.

Діагностика за сотні кілометрів

Телемедичний комплекс — потужна діагностична платформа. До її складу входять:

• УЗД;
• цифровий отоскоп;
• дерматоскоп;
• цифрова кардіограма;
• цифровий стетоскоп.

Перший практичний досвід планових консультацій бригада провела із Чернігівським військовим шпиталем: за 25 хвилин отоларинголог дистанційно проконсультував чотирьох бійців із ЛОР-патологіями. Військовослужбовцям, які перебувають за сотні кілометрів від госпіталю, не довелося їхати на прийом особисто, а висновки лікаря одразу з'явилися в медичній інформаційній системі.

Головна проблема — брак ургентних консультантів

Технічно система проста для консультанта: йому не потрібен спеціальний комплекс — достатньо смартфона, планшета чи ноутбука та переходу за посиланням з SMS чи e-mail. Проте головна проблема полягає в організації цілодобового ургентного зв'язку.

Андрій Семиволос наголосив на ключовому виклику.

Є велика проблема саме з консультантами ургентними — ті, що зараз на зараз 24/7 могли під'єднатися... Інколи дуже важко залучити до таких консультацій в режимі реального часу саме військових лікарів. При консультаціях з цивільними лікарями не виникає жодних проблем — вони під'єднуються 24/7, — зазначив начмед.

До екстрених консультацій бійців уже долучалися фахівці цивільних установ:

• Інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова;
• Національного інституту раку;
• кардіологи зі Львова.

Крім того, з 1-м окремим медичним батальйоном налагодили зв'язок 24/7 щодо розривів барабанних перетинок. Начмед також відзначив потребу доукомплектувати комплекси ретиноскопами та мобільними рентген-апаратами.

Мозок і руки: як взаємодіють медики на передовій

Автор проєкту «Антропія» Віталій Ковач описав механізм допомоги пораненому на стабпункті.

Підключається телемедичний комплекс... Лікар бачить усі основні життєві показники хворого в онлайні. Він розуміє, що потрібно зробити, і дає команду. Лікар — це мозок у даному випадку, а фельдшер — руки. За 15–20 хвилин людина вже в кращому стані, і її можна вести далі, — розповів Віталій Ковач.

Також він відзначив менеджерську роль керівника медичної служби бригади.

Начмед по своїй вертикалі налагоджує ці зв'язки. У нього як у лікаря-практика, який був заступником міністра охорони здоров'я, великий досвід і менеджерський, і управлінський... Потрібні дуже вузькокваліфіковані спеціалісти — окулісти, нейрохірурги, хірурги, які можуть сказати, що зробити, аби людина не втратила око, руку чи ногу, — додав Віталій Ковач.

Андрій Семиволос підкреслює, що віддалена медицина — це завжди пошук нових рішень: «Телемедицина — це взагалі суцільний креатив», а «для хірурга найкраща школа — це війна».

Наша найголовніша мета — це порятунок і надання правильної і фахової допомоги нашим бійцям. Тому ми зупинятись не будемо, — наголосив Андрій Семиволос.

Досвід 106-ї бригади вже переймають інші підрозділи, зокрема морська піхота та 3-й армійський корпус. Системне масштабування технології на рівні корпусів та ЗСУ, зазначають спікери, дозволить рятувати більше життів, зберігати здоров'я поранених та оптимізувати медичні процедури.