Закам'яніле дерево віком у тисячі років стало експонатом мінімузею бджільництва на Вінниччині

У селі Малі Крушлинці за десяток кілометрів від Вінниці працює «Батькова пасіка». Подружжя Тетяни та Дмитра Дудників береже столітню сімейну історію, виготовляє ексклюзивний двоколірний мед, розвиває сільський туризм та допомагає Збройним силам України.

Про це 12 вересня інформує ВІТА ТБ.

Головною окрасою господарства є хатинка бджоляра, зведена ще у 1974 році Петром Герцуном — батьком Тетяни. У буремні 1990-ті під час розпаювання земель чоловік викупив пасіку на паї та зумів уберегти вулики від занепаду.

Тетяна з дитинства допомагала батькові поратися біля бджіл, хоча спочатку побоювалася комах. Після смерті батька жінка самостійно взялася за догляд великого господарства, щоб зберегти вкладену працю та пам'ять.

Природні барометри та екстремальний лов роїв

Бджільництво вимагає цілорічної праці й глибокого розуміння характеру кожної бджолиної сім'ї. Бджоли є справжніми природними барометрами, адже відчувають наближення негоди чи грози задовго до появи хмар. За словами пасічниці, перед вітром або дощем стурбовані комахи злітаються до вуликів і частіше жалять. Натомість у сонячні дні під час медозбору у вуликах залишається молодша бджола, яка поводиться значно спокійніше.

Один із найвідповідальніших процесів на пасіці — період роїння. Щоб знімати бджолині рої з верхівок високих черешень, Дмитро вигадав оригінальні пристрої: закидушки зі шнурами та навіть спеціальний лук зі стрілою для підйому рійниці.

Цього року на пасіці стався й курйозний випадок: Тетяна впіймала зальотний рій, який намагався оселитися в отворі стіни будинку. Господарка вчасно підставила рамку з маткою, переселила комах у вулик, і вони вже дають багатий медовий урожай.

Новітні технології та мед двох кольорів

Підготовчі роботи на пасіці тривають і взимку: Дмитро збирає сотні рамок, натягує дріт та навощує їх за допомогою 12-вольтового струму, що значно прискорює процес. Значним полегшенням для родини стала купівля потужної електричної медогонки за програмою фінансової підтримки пасічників від Вінницької міської ради — раніше рамки доводилося крутити вручну.

Цьогоріч Дудники презентували новинку — двоколірний мед в одній тарі. Завдяки поетапному розливу травневого меду та пізнішого меду із соняшника й різнотрав'я споживачі можуть скуштувати два різні смаки з однієї банки.

Окрім меду, на пасіці виготовляють воскові свічки, прополіс, мазі та спеціальну настоянку для лікування легеневих захворювань. Важливою складовою діяльності родини є волонтерство: Дмитро фасує мед у пластикові пляшечки, за формою схожі на боєприпаси для дронових скидів, і відправляє їх бійцям на передову для підтримання сил та енергії.

Мінімузей у старому зимівнику

На базі старого зимівника господар власноруч створив мінімузей історії бджільництва. Серед його експонатів — старовинна воскотопка, ваги, жорна та унікальне закам'яніле дерево віком у кілька тисяч років, знайдене в річці Мурафа у селі Калетинка Шаргородського району.

У майбутньому подружжя мріє збудувати будинок для апітерапії та чекає на якнайшвидший мир і повернення захисників додому.

Цікаві факти про мед

• одна бджола за все життя виготовляє лише 1/12 частини чайної ложки меду, а для збору кілограма продукту комахи відвідують близько 4,5 мільйона квіток;
• натуральний мед ніколи не псується, а процес його кристалізації є природним і зберігає всі корисні властивості;
• порівняно з цукровим піском цей продукт менш калорійний — 300 кілокалорій проти 400 на 100 грамів — і засвоюється організмом набагато рівномірніше;
• Україна посідає перше місце в Європі та входить до п'ятірки світових лідерів, виробляючи щороку близько 100 тисяч тонн меду;
• смак меду залежить від природних факторів і відрізняється навіть у межах одного села через різновид лісових та лугових трав.

Продукція бджільництва залишається важливим елементом здорового раціону та природного відновлення. Поради фахівців про те, як обрати справжній мед, допомагають відрізнити якісний продукт від фальсифікату.

Родинні пасіки та натуральне виробництво відіграють вагому роль у збереженні традицій регіону. Підтримка місцевих бджолярів сприяє розвитку екологічних ініціатив та агротуризму на Вінниччині.