Поховали поряд із побратимом: на Вінниччині прощались із захисником з батальйону “Хортиця”
Поховали поряд із побратимом, бо його рідний край і досі під окупацією: на Вінниччині прощались із захисником з батальйону “Хортиця” Андрієм Войцеховським.
Про це 23 липня інформує Теплицька селищна рада.
Теплицька громада разом із Джулинською громадою знову схилили голови у глибокій скорботі. Провели до місця вічного спочинку ще одного Воїна, який загинув за Україну. Молодший сержант Андрій Миколайович Войцеховський загинув разом з Іваном Бартєнєвим 5 липня поблизу населеного пункту Маркове Краматорського району Донецької області, - йдеться у повідомленні.
Народився Андрій Войцеховський 29 квітня 1976 року у місті Мелітополь, там пройшли його дитинство і юність. У 1994 році призваний на строкову службу. У 1995 році переїхав до Енергодару, там працював на заводі по виробництву нестандартного обладнання для ядерних відходів. Одружився. Разом із дружиною виховували двох донечок.
Війна для Андрія Войцеховського розпочалась у 2014 році. Відтоді його бойовий шлях був сповнений відваги та самовідданості, він пройшов всі гарячі точки Пісків, Авдіївки, Маріуполя та втримував Бахмутський рубіж.
З початку повномасштабного вторгнення служив на посаді старшого навідника протитанкового взводу роти вогневої підтримки у складі 23 окремого мотопіхотного батальйону "Хортиця". Побратими його цінували й поважали не лише за мужність, а й за вірність у дружбі та щирість.
Андрій Войцеховський неодноразово був поранений, але після відновлень без вагань повертався у бойовий стрій. До останнього подиху захищав Україну і кожного з нас. Завжди сумлінно виконував накази й бойові завдання, за що був нагороджений відповідними відзнаками й нагородами.
Наразі рідне місто Андрія Войцеховського окуповане ворожою армією. Тому за рішенням родини, Захисника поховали в селі М’якохід поруч з його другом та вірним побратимом Іваном Бартєнєвим, з яким він пліч-о-пліч до останнього подиху захищав Батьківщину.
Усією дорогою до кладовища люди зустрічали скорботну процесію з прапорами та квітами, стаючи навколішки віддавали останню шану Воїну, який мужньо боронив нашу землю від російської навали.
Нагадаємо, на фронті загинув молодший сержант з Могилева-Подільського Руслан Сивенюк. Вважався зниклим безвісти з травня 2024 року.
