Новоросійськ у вогні: Україна вперше об'єднала 15 видів зброї в одній операції
Сили оборони України провели, за словами Президента Володимира Зеленського, «унікальну операцію» проти військово-морської бази в Новоросійську — останнього великого опорного пункту російського Чорноморського флоту. Реактивні дрони, крилаті ракети, морські безпілотники та ударні системи спрацювали по цілях за понад 300 кілометрів від лінії фронту.
Про це інформує ВІТА ТБ.
Чому саме Новоросійськ
Ще навесні 2022 року Чорноморський флот Росії базувався у Севастополі й саме звідти отримував найболючіші удари — зокрема, ракетою «Нептун» по крейсеру «Москва». Тому впродовж 2023–2024 років Кремль поступово перетягнув основну частину бойових кораблів якомога далі від Криму, у Новоросійськ на Кубані, сподіваючись на тихішу гавань. Президент Зеленський назвав Новоросійськ останнім основним форпостом російського флоту в Чорному морі.
Що зробило операцію унікальною
Головна відмінність цього удару від попередніх — не в потужності окремого засобу, а в масштабі синхронізації.
Уперше в одній операції злагоджено спрацювали «Паляниця», «Пекло», «Барс» і «Довгий Нептун», а також дрони MICH, Fire Point, «Рамзай», «Січень», «Траст», «Харьок», «Бобер», «Лютий», «Довбуш» та безекіпажні катери «Сарган» і «Мамай», — відзначив Володимир Зеленський.
У операції узгоджено діяли Служба безпеки України, Генеральний штаб, Головне управління розвідки, Держприкордонслужба, Військово-морські сили, Сили спеціальних операцій та інші компоненти Сил оборони.
Генштаб підтвердив пошкодження чотирьох кораблів різного ступеня важкості: ракетних фрегатів проєкту 11356Р «Адмірал Макаров» і «Адмірал Ессен», малого ракетного корабля «Буян-М» та сторожового корабля «Василь Биков». СБУ додала дані про уражені позиції протиповітряної оборони — зокрема радіолокаційну станцію зенітно-ракетного комплексу С-300 — та інфраструктуру: причали, паливний термінал «Шесхаріс» і мобільну вогневу групу в порту.
За супутниковими знімками, які проаналізував аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос, видно пошкодження саме у верхній частині обох фрегатів — там, де розміщені пускові установки для крилатих ракет «Калібр» і зенітний комплекс «Штиль». За даними СБУ, «Адмірал Макаров» влітку 2025 року стріляв «Калібрами» по підприємству в Мукачеві.
Українська зброя, яка це зробила
За офіційними даними, по цілях у Новоросійську відпрацювали українські безпілотники, реактивні дрони-ракети «Паляниця», «Пекло» і «Барс», крилаті ракети «Довгий Нептун», ударні дрони різних типів та безекіпажні катери — усе це власна українська розробка.
«Нептун» — крилата ракета конструкторського бюро «Луч», яка у квітні 2022 року відправила на дно крейсер «Москва». Модифікація «Довгий Нептун» отримала значно більшу дальність та бойову частину. «Паляниця» — реактивний безпілотник, що поєднує дешевизну дрона зі швидкістю ракети. «Пекло» — наступна розробка в цій лінійці, перші партії якої передали військам у грудні 2024 року. «Барс» — ще один реактивний дрон-ракета середньої дальності, який запускається з наземних установок.
Морські безекіпажні катери «Сарган» і «Мамай» продовжують лінію, яку розпочали Magura та Sea Baby — саме морські дрони свого часу змусили залишки Чорноморського флоту тікати з Криму.
Окрему роль відіграли ударні дрони далекої дії — Fire Point, «Рамзай», «Січень», «Траст», «Харьок», «Довбуш», «Бобер» та «Лютий», а також лінійка MICH, яку використовує Центр спеціальних операцій СБУ «Альфа». Це серійна лінійка озброєнь власного виробництва, яка ілюструє, наскільки виросла українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни.
Зворотний бік медалі: чому Україна змушена бити точково
Настільки складна операція — це не лише демонстрація сили, а й компенсація браку західної протиповітряної оборони винахідливістю ударів углиб території ворога. У першому півріччі 2026 року обсяги постачання ракет для ППО скоротилися втричі порівняно з аналогічним періодом торік, і Росія цим користується, нарощуючи балістичні удари, особливо по Києву та Київщині.
Генерал Ігор Романенко наводить показову деталь: представники Київської зенітної бригади змушені бити однією ракетою по кожній балістичній цілі, тобто буквально «один постріл — одна ціль», без запасу.
Водночас у цьому дефіциті є й дзеркальна сторона. Аналітик Роб Лі з Інституту досліджень зовнішньої політики звертає увагу, що дефіцит працює в обидва боки: Україна може виробляти більше безпілотників для ударів углиб, ніж Росія, а в деяких випадках — і більше ракет для ППО. Тобто поки українська ППО залежить від західних поставок, українська наступальна зброя — власне виробництво, яке не залежить від чужого політичного рішення про чергову партію ракет.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов формулює цю логіку прямо: на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів Україні варто системно бити по підприємствах російського оборонно-промислового комплексу, які виробляють ракети та безпілотники.
Це не про те, щоб зрівнятися з Росією у прямому воєнному потенціалі — ресурсів на це просто немає. Це про пошук точок, де відносно недорога, повністю своя зброя завдає шкоди, непропорційної своїй вартості.
