Закриті аеропорти й паливна криза: українські удари дедалі дошкульніше відчувають в Росії
У російському курортному місті Сочі прогриміли потужні вибухи — під атакою опинився місцевий порт. Водночас масштабних збитків зазнав паливний сектор окупантів: після удару українських далекобійних дронів повністю зупинив роботу нафтопереробний завод «Новатек-Усть-Луга» в Ленінградській області.
Як повідомляють журналісти ВІТА ТБ в програмі «Один день», над гаванню Сочі піднявся густий стовп диму, а людей, які перебували поруч, закликали негайно залишити небезпечну територію та перейти в безпечне місце.
Військові оглядачі зазначають, що сочинський порт зазнав удару з боку безекіпажних катерів. На оприлюднених місцевими мешканцями кадрах у цьому районі помітили російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир». Аналітики припускають, що ймовірною ціллю операції могло бути багатофункціональне судно-постачальник, яке використовують для забезпечення морських нафтогазових операцій.
Паралельно Генеральний штаб відзвітував про інші успішні удари по ворогу: у Криму та Севастополі уражено російський десантний катер, мобільну станцію радіоелектронної боротьби та пункт управління БпЛА.
Ще два дні тому проєктна потужність зупиненого комплексу «Новатек-Усть-Луга» становила понад 6 мільйонів тонн на рік — підприємство виробляло нафту, дизельну фракцію та судновий мазут. Через критичні пошкодження інфраструктури російський диктатор Володимир Путін уже закликав громадян бути готовими до тривалої відсутності бензину.
Політичний аналітик Петро Олещук прокоментував ситуацію, назвавши її стабільною російською дійсністю та оцінкою «на п'ять з плюсом» для українських далекобійних санкцій.
Нова паливна норма — це коли палива немає взагалі, але для всіх це норма, — іронізує Петро Олещук про черговий приклад класичного російського новояву на кшталт «хлопків» замість вибухів.
Крім паливної кризи, російське суспільство болісно реагує на регулярні закриття аеропортів у Москві та Санкт-Петербурзі, що веде до масових затримок і скасувань авіарейсів. Аналітик пояснює, що такі удари є точковими й б'ють насамперед по еліті або людях із привілейованим статусом, які мешкають у ключових містах РФ. Саме заради їхньої безпеки та створення ілюзії «життя поза війною» кремлівський режим стягує системи ППО з усієї Росії, намагаючись повністю прикрити Москву.
Чому росіяни й далі питають «А нас за що?»
Попри очевидний зв'язок між агресією РФ та руйнуванням їхньої власної інфраструктури, росіяни п'ятий рік поспіль продовжують дивуватися й ставити це запитання. Петро Олещук переконаний, що це не стільки брак когнітивних здібностей, скільки свідома життєва стратегія самообману та адаптація до умов жорсткого недемократичного режиму.
У таких умовах демонструвати аполітичність та «клеїти дурня» («нічого не знаю, новини не слухаю, живу в погребі») виявилося найбезпечнішим способом виживання, щоб не нести відповідальності за дії своєї держави. Кремль тривалий час підтримував цю поведінку, закликаючи громадян сидіти мовчки та не лізти в політику.
Якщо громадяни не йдуть у політику, то вона сама приходить до них — значно швидше й у набагато більших масштабах, ніж вони очікують, — коментує Петро Олещук ефект далекобійних українських ударів.
