Як майстерня 103-ї бригади територіальної оборони на Сумщині цілодобово відновлює пошкоджені дрони
Військові інженери 103-ї окремої бригади територіальної оборони на Сумщині цілодобово відновлюють пошкоджені дрони. У ремонтній майстерні також створюють унікальні запчастини й розробляють власні інженерні пристрої.
Про це 4 листопада в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ у межах проєкту «Антропія» розповів військовослужбовець Сил територіальної оборони та журналіст Віталій Ковач.
За кожним вдалим вильотом дрона стоїть цілодобова робота, про яку мало хто знає. Якщо неможливо доправити важкий гексакоптер до майстерні, інженери сідають у спеціально обладнаний автомобіль і виїжджають у польові умови. Я бачив пташок, пошкоджених на 40–50% — побиті корпуси, поламані ноги, розбиті підвіси. Береш тау у руки, а майстер каже: «Через три дні вона полетить», — наголосив Віталій Ковач.
Майстерня працює в режимі 24/7, бо пошкоджену техніку пілоти найчастіше привозять у сутінках або вночі. У штаті наразі 16 осіб із 29 передбачених. Ремонт нагадує заводський конвеєр: один фахівець перепаює плати ініціації, інший перепрошиває частоти, а третій підганяє елементи перед відправленням дрона на завдання.
Колишній працівник львівського заводу «Електрон» військовий інженер Микола до переведення в майстерню служив у стрілецькій роті. У цивільному житті він займався запчастинами й швидко опанував спецтехніку.
Чим більше наших дронів в небі, тим менше москалів на нашій землі. Товар прийшов, ми його відкоректували, зробили — далі вони доводять ланцюжком, як на заводах колись конвеєр: одну операцію виконали, другу, третю — і пташка пішла виконувати свої задані цілі, — каже Микола.
Інженер додає, що нерідко до майстерні потрапляють дрони з елементарними помилками через людський фактор під час нічних вильотів.
Бувають прості речі: привезли дрон новенький, а пілот каже: «Дрон не піднімається, зносить». Дивимося — а вони в темноті поміняли пропелери: тут стоять широкі, а тут вузенькі. Це як на «Запорожця» з одного боку повісити колесо від ЗІЛа, а з іншого — від самоката, — розповів Микола.
Майстри постійно консультуються у закритих військових форумах і спільнотах розробників, де безкоштовно діляться програмами калібрування та досвідом.
3D-друк і власні девайси на передовій
Один із ключових спеціалістів майстерні — інженер Олексій, випускник Харківського авіаційного інституту, який до мобілізації працював інженером-конструктором. На фронті швидко опанував 3D-друк, і тепер складні та нестандартні елементи виготовляють на місці, не чекаючи покупних деталей.
Можу спроєктувати деталь для ремонту нестандартну, тут же надрукувати її. Наприклад, по силовій частині дрона, де відламалося кріплення, треба поновити або апгрейдити. Я вже аналітично знаю, яку деталь мені треба зробити підходящу, а не перебираю 20 варіантів — поставив, і вона з першого разу працює, — розповідає Олексій.
Інженери також конструюють допоміжний інструментарій, якого немає на ринку. Зокрема, Олексій створив пристрій для зручної пайки акумуляторних батарей із технологічними отворами для полегшення матеріалу.
Отож, що я закінчив авіаційний інститут — можна по отворах здогадатися: полегшення матеріалу і так далі. Цього девайсу ні в кого немає — вчора придуманий свіжак! — додав інженер.
Якщо для розбитого дрона немає готової 3D-моделі корпусу чи коробки в мережі, бійці з нуля вимірюють зразок і моделюють нову деталь.
Евакуація дронів із сірої зони
Автор проєкту «Антропія» зазначає, що військові докладають усіх зусиль, аби витягнути збиті або приземлені засобами радіоелектронної боротьби дрони із сірої зони. Якщо Mavic упав неподалік, бійці підлітають гексакоптером зі спеціальним гачком чи «лапою», захоплюють його в повітрі й тягнуть на свої позиції.
Якщо відновити апарат неможливо, він стає донором запчастин.
Патенти й попит на інженерів
Військовослужбовці нагадують, що бійці мають право патентувати технічні винаходи, зроблені під час служби, і отримувати за це матеріальну винагороду за спрощеною процедурою.
Олексій зазначає, що цивільний ринок праці кардинально змінив ставлення до інженерних професій.
Вакансії на інженерні спеціальності — саме на інженер-конструкторів чи технологів — у чотири рази збільшилися порівняно з часами до повномасштабної війни. Нарешті ринок сказав: «Пацани, ви нам потрібні», бо зарплати і кількість вакансій зрівнялися з IT, — каже Олексій.
За словами Віталія Ковача, навички, здобуті у військових лабораторіях, стануть потужною базою для розбудови вітчизняної індустрії роботизованих систем і дронів у мирний час. Водночас усі бригади Сил оборони мають величезну потребу у фахівцях із технічною освітою та радіосправою й пропонують гідні умови служби для захисту української піхоти.
Дрони на фронт постачають і з Вінниччини. Обласна рада передала військовій бригаді безпілотники на понад чотири мільйони гривень, а Гуманітарний штаб у Вінниці — 650 FPV-дронів чотирьом підрозділам.
Громада також відправила прикордонникам на Харківський напрямок 100 FPV-дронів та пікап, а військовим — сотню дронів із тепловізорами і пікапи.
