Мулярі й пакувальники — від 30 тисяч гривень: у центрі зайнятості розповіли про реальні зарплати на Вінниччині

У Вінницькій громаді за чотири роки повномасштабної війни середня зарплата зросла вдвічі й перевищила 27 тисяч гривень. Безробіття в місті майже немає, але підприємства та аграрії гостро відчувають брак працівників, насамперед чоловіків.

Про це 6 жовтня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ розповіли співзасновник «Ротарі клубу «Вінниця Ініціатива» Андрій Гижко, заступниця директора Вінницького обласного центру зайнятості Наталія Шишкова та експертка ринку праці Тетяна Пашкіна.

Я б хотів, щоб люди розуміли: за час повномасштабного вторгнення у місті Вінниці місцевим та релокованим бізнесом створено разом 8 500 нових робочих місць. Безробіття у Вінниці немає, але є велика потреба у фахових людинах, — наголосив Андрій Гижко.

Вінниця сьогодні — один із ключових економічних хабів України, а головним елементом розвитку громади залишаються люди. Від початку великої війни в місті запустили, продовжили або розширили роботу понад 500 релокованих підприємств із Київщини, Донеччини, Харківщини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини та Дніпропетровщини.

На окремих виробництвах внутрішньо переміщені особи становлять від 30% до 60% працівників. Завдяки такій діловій активності середня зарплата в громаді зросла з 13 тисяч до понад 27 тисяч гривень.

Кого бракує найбільше

За словами Андрія Гижка, війна спричинила на ринку праці відчутний гендерний дисбаланс: чоловіків бракує практично на будь-якому виробництві. Найбільший попит в регіоні мають:

• будівельники — Вінниця відносно спокійна, сюди активніше переїжджають переселенці та бізнес, тож фахівці потрібні компаніям будь-якого профілю, від котеджного до промислового будівництва та прокладання мереж;
• електрики, монтери та слюсарі;
• водії спецтехніки та великогабаритних вантажівок — на легкові авто й таксі вже активно пересідають жінки та ветерани з інвалідністю, які повернулися з фронту, а водіїв великого транспорту суттєво бракує;
• трактористи й комбайнери — у фермерських господарствах області, особливо площею до 1000 гектарів, через мобілізацію бракує людей, тож власники часто самі сідають за кермо сільгосптехніки.

Через кадровий голод роботодавці буквально «полюють» на молодь віком від 18 до 25 років. У багатьох оголошеннях пишуть про готовність узяти людей без спеціалізованої, вищої чи технічної освіти.

Профтехосвіта і зарплата від 30 тисяч на старті

Суттєво змінилася й професійно-технічна освіта у Вінниці: навчальні заклади переоснащують завдяки дофінансуванню від міської ради.

Можна говорити, наприклад, про Вінницький індустріальний професійний коледж. Наш бізнес-клуб оглядав їхні лабораторії та майстерні. Рівень обладнання дозволяє випускати реальних фахівців із 5–6 розрядом. Їм уже на старті готові платити 30 000 гривень і більше. Тобто молода людина у 20 років вже має гарну спеціальність та високу зарплату, — розповів Андрій Гижко.

У регіоні також розвивається дуальна освіта, зокрема у Вінницькому фаховому технічному коледжі. Студенти енергетичних спеціальностей і напряму відновлюваної енергетики ще під час навчання проходять практику на підприємствах і отримують водночас стипендію та зарплату.

Що показують дані служби зайнятості

Як зазначила Наталія Шишкова, на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості, який збирає дані з найбільших сайтів пошуку роботи, зокрема Work.ua, Robota.ua та Jooble, майже половина вакансій пропонує зарплату понад 27 500 гривень.

У заявках, які надходять безпосередньо до центрів зайнятості, середня зарплата — близько 15 тисяч гривень, адже роботодавці вказують там базовий оклад без бонусів. Проте оклад від 30 тисяч гривень нині пропонують на багатьох посадах.

Все частіше спостерігаємо, що навіть для таких професій, як мулярі, водії великогабаритного транспорту, підсобні робітники, укладальники-пакувальники та лікарі, заробітна плата починається від 30 000 гривень, — зауважила Наталія Шишкова.

Щоб залучити людей з інших територій, вінницькі роботодавці надають житло або компенсують оренду, пропонують вахтовий метод чи організовують довезення працівників із сусідніх населених пунктів.

Через брак чоловіків жінки на Вінниччині дедалі частіше обирають раніше здавалося б нетипові для себе спеціальності. За програмами перенавчання та ваучерами служби зайнятості 120 жінок у регіоні вже опанували так звані «чоловічі» професії.

Загалом перелік налічує 31 професію. На Вінниччині серед жінок найбільшим попитом користуються спеціальності водійок навантажувача, трактористок, операторок котелень. Також є можливість навчатися на машиністок крана, столярів, токарів, фрезерувальників. Роботодавці надають заявки й готові чекати, поки жінки пройдуть навчання, — підкреслила Наталія Шишкова.

За її словами, жінок мотивують гарантоване працевлаштування та вищий заробіток.

Соцпакети, безбар'єрність і гнучкі графіки

Щоб утримати кадри, вінницькі підприємці піднімають зарплати до 30–40 тисяч гривень і додають соціальний пакет:

• безкоштовне харчування та уніформу;
• компенсацію витрат на проїзд;
• медичне страхування;
• автономність робочих місць — генератори та сонячні панелі.

Окремий напрям — пристосування робочих місць для ветеранів і людей з інвалідністю, що потребує переобладнання санвузлів, пандусів і входів. У Вінниці розробляють міську бонусну програму на наступний рік: міська рада частково компенсуватиме бізнесу витрати на безбар'єрність.

На співбесідах нині головне не диплом чи додаток до нього, а психологічна готовність людини вчитися, рости й адаптуватися в колективі. Роботодавці також запроваджують гнучкі графіки з огляду на повітряні тривоги та розклад навчання дітей.

Як шукають працівників по всій країні

Тетяна Пашкіна зазначила, що кадровий дефіцит відчувається по всій Україні, а знайти працівників стає дедалі складніше. Надійні фахівці неохоче змінюють роботу через ризик обстрілів і можливі скорочення в нових компаніях.

Джерелами пошуку вже є не тільки сайти вакансій. Розквітають спеціалізовані Telegram-канали, Viber-групи, розклеювання оголошень біля під'їздів та на стовпах. Багато компаній застосовують акцію «Приведи друга», виплачуючи бонуси за рекомендації. Дефіцит змушує рекрутерів шукати геть усі доступні джерела, — розповіла Тетяна Пашкіна.

За словами експертки, у машинобудуванні та легкій промисловості роботодавці змушені підвищувати зарплати, бо конкурують із компаніями оборонно-промислового комплексу, які можуть запропонувати кращі соцпакети та бронювання.

Розрив між середньою зарплатою в Києві, що за даними Держстату становить 48 тисяч гривень, і в регіонах на кшталт Чернігівщини чи Кіровоградщини, де вона близько 22 тисяч, Тетяна Пашкіна пояснює високою концентрацією у столиці фінансових та IT-компаній із «білими» високими доходами.

Експертка також схвалила законопроєкт, який розширює норму робочого часу для 16–17-річних до 38 годин на тиждень. На її думку, молодь прагне працювати змалку, і офіційне працевлаштування підлітків буде корисним, якщо для роботодавців зменшать бюрократичні перепони.

Ситуація на ринку праці продовжує залишатися динамічною, адже бізнес шукає нові шляхи адаптації до умов воєнного стану.

Завдяки підтримці місцевих підприємств у регіоні продовжують створювати тисячі нових робочих місць для жителів громади та вимушених переселенців.