Розширена зустріч уже наприкінці вересня: чого чекати від нового етапу мирних переговорів
У центрі уваги українського суспільства — перші офіційні візити американських представників до Києва та масштабна антикорупційна операція «Карфаген» у Генеральній прокуратурі України.
Про це 8 вересня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ розповіла докторка філософії, експертка з питань внутрішньої і зовнішньої політики Людмила Покровщук.
Спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер завершили серію важливих зустрічей, спрямованих на наближення сторін до можливого закінчення війни. Спершу американські посланці провели тригодинні переговори в Москві з російським диктатором Путіним, після чого вирушили до Києва для зустрічі з Володимиром Зеленським та представниками військово-політичного керівництва України. За підсумками цієї поїздки президент Зеленський констатував, що бойові дії триватимуть і взимку, а ключовим питанням війни залишається Донбас, — йшлося у програмі.
Як зазначила Людмила Покровщук, цей візит є лише початковим етапом переговорного процесу. Наразі команда Трампа фокусується на проведенні оцінки ситуації. Раніше секретар США Рубіо зазначав, що американська сторона проведе комплексний аудит ситуації, який охопить далекобійні санкції, економічний стан Росії та військовий потенціал обох сторін. Саме на основі цього аналізу Вашингтон формує нові пропозиції для дипломатичного врегулювання.
Головна мета США — не просто заморозити бойові дії, а створити міцний фундамент для довготривалого миру. Водночас Україна наполягає на дієвих гарантіях безпеки, які унеможливлять нову агресію, та на плані економічного відновлення. Найскладнішою точкою дискусій залишається територіальний компроміс. Експертка нагадала, що попередня американська формула «3+2» (згідно з якою три регіони тимчасово залишалися за РФ без юридичного визнання, а окуповані Херсонська та Запорізька області поверталися під контроль України) свого часу не була підтримана.
За підсумками багатогодинних переговорів у Києві, до яких також долучалися безпекові радники з Великої Британії, Франції та Німеччини, сторони домовилися найближчим часом провести нову розширену зустріч. Серед можливих місць її проведення розглядають Україну, США або Європу.
На думку Людмили Покровщук, певний зсув у переговорах та розширення формату за участю інших міжнародних акторів (зокрема, щодо безпеки в Чорному морі) можна побачити вже наприкінці вересня.
Кредити замість грантів: нові умови підтримки від США
Питання подальшої фінансової та військової підтримки від США набуває нових умов. Як зазначає експертка, безкоштовної фінансової допомоги з боку США очікувати не варто — Трамп чітко дав зрозуміти, що підтримка надаватиметься виключно у вигляді кредитів чи позик.
Наразі немає остаточної ясності щодо надання зимового пакета допомоги від США. Водночас Вашингтон стимулює європейських союзників до активніших дій. Зокрема, на засіданні у форматі «Рамштайн» заплановано обговорення передачі Україні додаткових систем Patriot (PAC-2 та PAC-3) від європейських країн, зокрема шляхом домовленостей з Іспанією та Грецією.
Людмила Покровщук також звернула увагу на критичну проблему ефективності західних обмежень: близько 75% мікросхем та компонентів у російських ракетах і безпілотниках, які атакують українські міста, досі виготовляються в країнах Заходу — США та Європі.
Справа «Карфаген»: скандал у Генеральній прокуратурі
Окрім міжнародної політики, у вітчизняному інформаційному просторі прогриміла масштабна операція НАБУ та САП під кодовою назвою «Карфаген». Правоохоронці викрили злочинну схему в Генеральній прокуратурі України. За версією слідства, посадовці отримували хабарі від шахрайських кол-центрів і легалізовували ці кошти шляхом купівлі дорогої нерухомості та ювелірних виробів.
Наразі підозру оголосили п'ятьом особам. Одним із головних фігурантів є заступник керівника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора Сергій Кропива. Суд уже обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення рекордної застави у розмірі 120 мільйонів гривень. Крім того, на записах фігурує заступниця декана одного з факультетів Одеської юридичної академії Єлизавета Івахненко з псевдонімом «Муза», яку називають близькою особою до Кропиви.
Коментуючи цей інцидент, Людмила Покровщук зазначила, що Генеральний прокурор має понести політичну відповідальність за такі масштабні порушення у своєму відомстві. Якщо керівник Офісу дійсно не знав про діяльність підлеглих, це свідчить про його профнепридатність і має стати причиною для відставки, а в разі наявності доказів причетності — до нього мають бути застосовані відповідні правові заходи.
При цьому експертка нагадала про дію презумпції невинуватості — остаточну крапку в питанні вини посадовців має поставити виключно суд.
