Прикордонник з Могилів-Подільського загону отримав Почесну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною»
Прикордонник Могилів-Подільського прикордонного загону отримав Почесну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною».
Про це інформує Могилів-Подільський прикордонний загін.
Війна не знає страху, але знає тих, хто йде назустріч небезпеці. Одним із таких захисників є Микола Кушнір – воїн, для якого відданість служби та бойове братство стали справою життя. Його служба в Державній прикордонній службі розпочалася ще в 2015 році у Могилів-Подільському загоні. Згодом служив у Краматорську. Після завершення контракту повернувся до цивільного життя. Коли ворог прийшов нищити Україну, Микола знову став у стрій, – йдеться у повідомленні.
Його бойовий шлях – це карта найгарячіших точок війни: Донеччина, Луганщина, Харківщина. Як водій, він виконував надскладні завдання — доставляв побратимів на передову, вивозив поранених, доправляв боєприпаси та провізію. Маневрувати під артилерійськими обстрілами, прокласти шлях там, де його вже знищено війною — це була щоденна боротьба за життя побратимів.
Під час одного з бойових виходів група, яку віз Микола, потрапила під щільний мінометний обстріл. Земля здригалася від вибухів, уламки літали в повітрі, а дорога перетворилася на смертельну пастку. У цій хаотичній та небезпечній ситуації він не розгубився, а миттєво скомандував побратимам розосередитися в укриттях та посадках. Його автомобіль зазнав пошкодження, але він не зупинився, самостійно усунув несправності та вивіз особовий склад без втрат. Рішучість, досвід і холоднокровність водія стали ключовими у порятунку людей, – йдеться у повідомленні.
Однак небезпека чатувала з усіх боків. Під час виїзду, коли Микола доставляв побратимів на позиції, ворожий дрон-камікадзе скинув смертоносний снаряд. Машина вибухнула, а він отримав важкі поранення голови та спини. На щастя, всі, кого він віз, вижили, хоча багато хто зазнав тяжких поранень.
Він пройшов операцію, реабілітацію, але навіть зараз уламки війни залишаються в його тілі, нагадуючи про ту страшну мить. Попри все – він тримається. Тому що вдома на нього чекає найдорожча людина – його маленька чотирирічна донечка. Він мріє про день, коли зможе просто взяти її за руку, посадити в авто та відвезти до моря. Туди, де немає вибухів, де не треба ухилятися від смертоносних дронів, де є тільки синє небо та безкраї хвилі, – повідомили в загоні.
Нагадаємо, в Могилеві-Подільському зустріли прикордонника, звільненого з російського полону. Про це повідомили в Могилів-Подільському прикордонному загоні.
