Наймолодшому 52, найстаршому 96 як живуть підопічні відділення стаціонарного догляду в Уланові

Наймолодшому 52, найстаршому 96: як живуть підопічні відділення стаціонарного догляду в Уланові

10:46 05.10.2026

В Уланівській громаді на Вінниччині понад 20 років працює відділення стаціонарного догляду для людей похилого віку та людей з інвалідністю. Самотні пенсіонери й переселенці отримують тут цілодобовий догляд, належні побутові умови та підтримку.

Про це 5 жовтня інформує ВІТА ТБ.

Для мене цей заклад — не просто місце, де надається соціальна послуга. Це місце, де ми намагаємося створити такий домашній затишок, щоб кожна людина почувалася в безпеці, комфорті та повазі. У соціальній сфері я раніше не працювала, тому коли запропонували посаду, трішки вагалася. З людьми похилого віку та з інвалідністю треба мати терпіння, витривалість, уміти знайти необхідні слова підтримки. Але любов до людей взяла верх. Подобається ця робота, адже коли даєш людям добро, на душі стає легше, — розповідає завідувачка відділення Алла Недоснована.

Заклад відкрили ще у 1997 році, а з 2021 року він працює у структурі Центру надання соціальних послуг Уланівської сільської ради. Відділення розраховане на 30 осіб, і за роки роботи тут пожило близько 300 людей.

Нині в закладі мешкають 23 підопічні, серед них дві внутрішньо переміщені особи. Наймолодшому мешканцю 52 роки, найстаршому — 96.

Дев'ять палат і 17 працівників

Про мешканців дев'яти облаштованих палат дбає колектив із 17 працівників: медсестра, кухарі, прачка, санітарки, а в опалювальний сезон — ще й кочегари. Підопічні отримують:

  • чотириразове харчування;
  • допомогу в особистій гігієні;
  • побутовий догляд;
  • дозвілля, прогулянки та спільні чаювання.

Заклад активно підтримує Уланівська сільська рада. У 2025 році тут повністю оновили вентиляційну систему, а цього року відремонтували їдальню.

Алла Недоснована очолює відділення з 2025 року. Підопічні з теплотою називають її «квіточкою»: прізвисько закріпилося після того, як вона поправила хустинку одній із бабусь і щиро зробила їй комплімент.

Колишня лікарка, яка не захотіла жити сама

У кожного з 23 мешканців — своя непроста історія. Серед підопічних — Інна Степанівна, колишня лікарка-окулістка. Після інституту вона приїхала до Уланова, де її чоловік тривалий час очолював місцеву лікарню. Тепер жінка залишилася сама: чоловіка немає, а донька вже 21 рік живе в Італії. Поважний вік і самотність привели її до стаціонарного відділення.

Я знаним лікарем робила увесь час, непогано робила, люди мене поважали і я людей поважала, все було як надо. Але вже вік бере своє. Дома в мене немає нікого, дочка в Італії вже 21 рік. Хата є, все абсолютно є в хаті, а не маю як бути сама. То вирішила, що тут мені буде непогано — і правильно вирішила. Живемо добре, — ділиться Інна Степанівна.

Переселенка з Донеччини шукає сина

Від 7 лютого 2023 року в закладі живе Валентина Онищенко, евакуйована з Донецької області. Жінка виїхала на наполягання сина Івана, який залишився в селищі Новоукраїнка Мар'їнського району. Невдовзі після її від'їзду зв'язок із ним обірвався, і відтоді мати щодня чекає хоч якоїсь звістки.

Непогано тут, їсти дають, миють, купають, обстірують. Дівчата мені як дочки, дуже підтримують. Аби ж тільки знайти мені мого хлопця — де він, чи живий, чи, може, й живого нема, — розповідає Валентина Онищенко.

Працівники закладу намагаються допомогти жінці розшукати сина.

Дуже б хотілося якось налагодити зв'язок з її сином, тому що це безкінечні хвилювання за життя дитини, — зазначає Алла Недоснована.

У відділенні планують і надалі розвиватися та покращувати якість соціальних послуг, забезпечуючи літнім людям гідні умови й захищеність. Завідувачка каже, що нині всі мають одну мрію — щоб закінчилася війна, і закликає молодь шанувати старших.

А молодому поколінню хочеться сказати: треба цінувати та поважати людей похилого віку й осіб з інвалідністю. Кожна людина — це історія зі своїм болем і втратами. Колись ми всі будемо літніми, час плине швидко, тому потрібно пам'ятати про це та шанувати старших, — підсумовує Алла Недоснована.

Вінниччина продовжує приймати внутрішньо переміщених осіб із прифронтових та деокупованих територій. Раніше в регіоні прихистили ще 15 переселенців із Донецької області, які потребують постійного догляду та підтримки.

Для людей у складних життєвих обставинах у регіоні також діє цілодобовий телефон для термінової соціальної та психологічної допомоги, за яким можна отримати необхідну консультацію та роз'яснення щодо поселення.

Embedded thumbnail for Наймолодшому 52, найстаршому 96: як живуть підопічні відділення стаціонарного догляду в Уланові

Читайте також

Патрульні поліцейські допомагають літній жінці у під’їзді багатоквартирного будинку у Вінниці
У Вінниці патрульні довезли додому 87-річну жінку, яка не пам’ятала адресу
Детальніше
Шахрайські схеми розбирали з вінничанами старшого віку у міському терцентрі
Не відкривати сумнівні посилання й блокувати підозрілі акаунти: поради вінничанам старшого віку
Детальніше
Засідання комісії з надання житлових ваучерів у Вінниці члени комісії розглядають заяви ВПО
Житлові ваучери у Вінниці: комісія схвалила 10 із 12 нових заяв
Детальніше
Дитсадки у Вінниці діти граються в груповій кімнаті нового дошкільного закладу громади
Дитсадки у Вінниці працюють без критичних черг, хоча в громаді вже 45 тисяч переселенців
Детальніше
Від технолога тваринництва до тату-майстрині: історія переселенки Вікторії у Вінниці
Перша клієнтка прийшла через 10 днів: як миколаївська тату-майстриня розпочала справу у Вінниці
Детальніше
Четверо поранених дітей і одна у важкому стані: що відомо про наслідки атаки на Козятинську громаду
Тимчасово розселяють переселенців із гуртожитку: як допомагають постраждалим від вибуху в Козятині
Детальніше