Наймолодшому 52, найстаршому 96: як живуть підопічні відділення стаціонарного догляду в Уланові

В Уланівській громаді на Вінниччині понад 20 років працює відділення стаціонарного догляду для людей похилого віку та людей з інвалідністю. Самотні пенсіонери й переселенці отримують тут цілодобовий догляд, належні побутові умови та підтримку.

Про це 5 жовтня інформує ВІТА ТБ.

Для мене цей заклад — не просто місце, де надається соціальна послуга. Це місце, де ми намагаємося створити такий домашній затишок, щоб кожна людина почувалася в безпеці, комфорті та повазі. У соціальній сфері я раніше не працювала, тому коли запропонували посаду, трішки вагалася. З людьми похилого віку та з інвалідністю треба мати терпіння, витривалість, уміти знайти необхідні слова підтримки. Але любов до людей взяла верх. Подобається ця робота, адже коли даєш людям добро, на душі стає легше, — розповідає завідувачка відділення Алла Недоснована.

Заклад відкрили ще у 1997 році, а з 2021 року він працює у структурі Центру надання соціальних послуг Уланівської сільської ради. Відділення розраховане на 30 осіб, і за роки роботи тут пожило близько 300 людей.

Нині в закладі мешкають 23 підопічні, серед них дві внутрішньо переміщені особи. Наймолодшому мешканцю 52 роки, найстаршому — 96.

Дев'ять палат і 17 працівників

Про мешканців дев'яти облаштованих палат дбає колектив із 17 працівників: медсестра, кухарі, прачка, санітарки, а в опалювальний сезон — ще й кочегари. Підопічні отримують:

• чотириразове харчування;
• допомогу в особистій гігієні;
• побутовий догляд;
• дозвілля, прогулянки та спільні чаювання.

Заклад активно підтримує Уланівська сільська рада. У 2025 році тут повністю оновили вентиляційну систему, а цього року відремонтували їдальню.

Алла Недоснована очолює відділення з 2025 року. Підопічні з теплотою називають її «квіточкою»: прізвисько закріпилося після того, як вона поправила хустинку одній із бабусь і щиро зробила їй комплімент.

Колишня лікарка, яка не захотіла жити сама

У кожного з 23 мешканців — своя непроста історія. Серед підопічних — Інна Степанівна, колишня лікарка-окулістка. Після інституту вона приїхала до Уланова, де її чоловік тривалий час очолював місцеву лікарню. Тепер жінка залишилася сама: чоловіка немає, а донька вже 21 рік живе в Італії. Поважний вік і самотність привели її до стаціонарного відділення.

Я знаним лікарем робила увесь час, непогано робила, люди мене поважали і я людей поважала, все було як надо. Але вже вік бере своє. Дома в мене немає нікого, дочка в Італії вже 21 рік. Хата є, все абсолютно є в хаті, а не маю як бути сама. То вирішила, що тут мені буде непогано — і правильно вирішила. Живемо добре, — ділиться Інна Степанівна.

Переселенка з Донеччини шукає сина

Від 7 лютого 2023 року в закладі живе Валентина Онищенко, евакуйована з Донецької області. Жінка виїхала на наполягання сина Івана, який залишився в селищі Новоукраїнка Мар'їнського району. Невдовзі після її від'їзду зв'язок із ним обірвався, і відтоді мати щодня чекає хоч якоїсь звістки.

Непогано тут, їсти дають, миють, купають, обстірують. Дівчата мені як дочки, дуже підтримують. Аби ж тільки знайти мені мого хлопця — де він, чи живий, чи, може, й живого нема, — розповідає Валентина Онищенко.

Працівники закладу намагаються допомогти жінці розшукати сина.

Дуже б хотілося якось налагодити зв'язок з її сином, тому що це безкінечні хвилювання за життя дитини, — зазначає Алла Недоснована.

У відділенні планують і надалі розвиватися та покращувати якість соціальних послуг, забезпечуючи літнім людям гідні умови й захищеність. Завідувачка каже, що нині всі мають одну мрію — щоб закінчилася війна, і закликає молодь шанувати старших.

А молодому поколінню хочеться сказати: треба цінувати та поважати людей похилого віку й осіб з інвалідністю. Кожна людина — це історія зі своїм болем і втратами. Колись ми всі будемо літніми, час плине швидко, тому потрібно пам'ятати про це та шанувати старших, — підсумовує Алла Недоснована.

Вінниччина продовжує приймати внутрішньо переміщених осіб із прифронтових та деокупованих територій. Раніше в регіоні прихистили ще 15 переселенців із Донецької області, які потребують постійного догляду та підтримки.

Для людей у складних життєвих обставинах у регіоні також діє цілодобовий телефон для термінової соціальної та психологічної допомоги, за яким можна отримати необхідну консультацію та роз'яснення щодо поселення.