Майже кожен другий український учень не подолав базовий рівень з математики: результати світового дослідження
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Вінницька область увійшла до вибірки 17 із 27 регіонів України, які взяли участь у тестуванні — ще десять територій дослідження не охопило через російську агресію.
Про це 8 вересня інформує ВІТА ТБ, посилаючись на ОЕСР.
Учні в українських регіонах отримали нижчі бали, ніж середній показник з таких дісциплін — математики, читання та природничих наук. Близько 65% учнів досягли базового рівня з природничих наук (середній показник по ОЕСР — 74%), 54% — з математики (65% по ОЕСР), 55% — з читання (69% по ОЕСР), — йдеться у звіті.
До вибірки увійшли Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська області, місто Київ, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська та Закарпатська області.
Дослідженням не було охоплено десять територій через російську агресію:
- Дніпропетровська область;
- Донецька область;
- Харківська область;
- Луганська область;
- Запорізька область;
- Херсонська область;
- Миколаївська область;
- Сумська область;
- Автономна Республіка Крим;
- місто Севастополь.
Загалом у 2025 році в українських регіонах оцінювання пройшли 7105 учнів у 294 школах, що представляє близько 256 тисяч 15-річних школярів.
Успішність учнів
Найкращих результатів (5-й або 6-й рівень) з природничих наук досягли лише 2% українських учнів (середній показник по ОЕСР — 7%), з математики — 3% (по ОЕСР — 8%), з читання — 1% (по ОЕСР — 6%). Порівняно з 2022 роком середні бали з математики, читання та природничих наук суттєво не змінилися, як і розрив між найсильнішими й найслабшими учнями.
Соціально-економічний статус залишається помітним фактором успішності: учні з найвищим соціально-економічним статусом (25% найзаможніших) випередили учнів із найнижчим статусом на 66 балів з природничих наук — це менше, ніж середня різниця по ОЕСР (85 балів). Водночас 15% учнів з малозабезпечених родин змогли отримати найвищі бали з природничих наук, що перевищує середній показник по ОЕСР (12%) — це ознака академічної стійкості частини українських школярів попри складні умови.
Цифрові пристрої та штучний інтелект
Українські учні повідомили, що витрачають в середньому 2,7 години на день на цифрові пристрої в школі для навчання (середній показник по ОЕСР — 1,7 години), і ще 1,7 години на день — для дозвілля (по ОЕСР — 1,1 години). При цьому лише 10% українських школярів навчаються в закладах, де мобільні телефони заборонені на території школи — середній показник по ОЕСР становить 49%.
Штучний інтелект стає буденною частиною навчання: 54% українських учнів повідомили, що використовують чат-ботів на кшталт ChatGPT для допомоги в навчанні щонайменше раз на тиждень (середній показник по ОЕСР — 46%). Найчастіше школярі звертаються до ШІ для:
- попереднього дослідження нової теми — 37% (по ОЕСР — 31%);
- конспектування тексту для читання — 42% (по ОЕСР — 30%);
- написання тексту для письмових завдань — 43% (по ОЕСР — 29%).
Булінг, прогули та шкільна атмосфера
14% українських учнів повідомили, що ставали жертвами булінгу кілька разів на місяць або частіше — це нижче середнього показника по ОЕСР (20%), хоча загалом поширеність булінгу зросла порівняно з 2022 роком, як і в більшості країн-учасниць. Кібербулінгу зазнали 3% учнів — на рівні середнього по ОЕСР, однак такі школярі в середньому отримують на 49 балів менше з природничих наук, ніж їхні однолітки.
Прогули зросли суттєво: у 2025 році 58% українських учнів повідомили, що пропустили принаймні один день навчання протягом двох тижнів до тестування — тоді як у 2022 році таких було 25%, а середній показник по ОЕСР становить лише 22%. Водночас підтримка з боку вчителів залишається відносно високою: 75% учнів кажуть, що вчитель виявляє інтерес до навчання кожного (по ОЕСР — 69%), а 78% отримують додаткову допомогу, коли вона потрібна (по ОЕСР — 73%).
Готовність до екологічних викликів
65% українських учнів досягли базового рівня володіння екологічними науками (середній показник по ОЕСР — 74%). Водночас за проекологічними установками українські школярі показали хороші результати: 77% вважають, що можуть позитивно впливати на довкілля (по ОЕСР — 81%), а 71% зацікавлені у сприянні захисту довкілля на своїй майбутній роботі — це вище середнього показника по ОЕСР (62%).
Подібні дослідження успішності українських школярів і вчителів на Вінниччині висвітлюють регулярно. Раніше ВІТА ТБ розповідала про реформу профільної середньої освіти в області, а також про вінницьких педагогів-фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine.
