Вінницька справа про сурогатне материнство дійшла аж до Верховного Суду

28 грудня у Верховній Раді зареєстровано проєкт №6475 Закону “Про допоміжні репродуктивні технології”. Цим урядовим законопроєктом передбачено закріплення на рівні закону організаційних та правових засад регулювання проведення лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій, у тому числі методом сурогатного (замінного материнства).

Тож "Судово-юридична газета" висвітлила справу Верховного Суду №150/628/16-Ц щодо відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням договору про виношування вагітності сурогатною матір`ю.

Матеріальна шкода у 125 тисяч, моральна - двадцять

У жовтні 2019-го року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу жінки на рішення Апеляційного суду Вінницької області.

Ця скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Встановлено, що у липні 2016 року між сімейною парою та жінкою було укладено договір про виношування вагітності сурогатною матір`ю. А вже у листопаді 2016 року подружжя звернулося до суду з позовом до жінки про відшкодування нею шкоди, заподіяної невиконанням договору про виношування вагітності сурогатною матір`ю.

У позові йшлося, що на виконання пунктів договору сім’єю було сплачено ряд медичних послуг, аналізів, витрат на проїзд, харчування відповідачки на загальну суму понад 115 тис. грн. Проте відповідачка не виконувала умови договору, не приймала необхідні ліки, не відвідувала лікарів та інше.

Тоді ж подружжя розірвало угоду. З урахуванням викладених обставин позивачі просили суд стягнути з відповідачки на свою користь понад 125 тис. грн матеріальної шкоди, завданої невиконанням договору про виношування вагітності сурогатною матір`ю.

Окрім того, позивачі вважають, що їм завдано моральної шкоди.

Позивачі не мають можливості мати власних дітей, у зв`язку із певними розладами здоров`я. Вони дуже довго чекали на дитину та дуже довго шукали можливість її народити. Позивачі втратили 4 місяці, у зв`язку із тим, що відповідачка спочатку уклала договір, а потім відмовилась його виконувати. Такі дії викликали у позивачів дуже сильні душевні хвилювання, - йдеться у матеріалах справи.

Позивач просив суд стягнути з виконавиці договору на його користь моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн. Проте рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позивних вимог.

Суд не встановив причинно-наслідковий зв`язок хвороби позивачки з будь-якими діями відповідачки. На додаток, він спростовується консультативним висновком лікаря-невропатолога.

Не погодившись із цим рішенням,  подружжя подало апеляційну скаргу. Її апеляційний суд задовольнив. Адже передбачалося стягнення із жінки на користь сім’ї  понад 21 тис. грн, а на цю ж суму позивачі понесли витрати у ході виконання договору.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що за умовами укладеного договору відповідачка зобов`язана повернути позивачам усі кошти, що були їй сплачені в ході виконання вказаного договору, та витрати на проведення програми "Сурогатне материнство". Адже жінка самостійно прийняла рішення про невиконання договору без причин, що не було узгоджено з позивачами.

Разом з тим, суд зазначив, що ні чинним законодавством, ні договором про виношування вагітності сурогатною матір`ю, укладеним замовниками  та виконавицею, не передбачено право замовників на відшкодування моральної шкоди у зв`язку із невиконанням цього договору чи порушенням його умов, а тому вимоги позивачів про стягнення з відповідача на їх користь моральної шкоди не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню.  

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд не погодився із рішенням апеляційного суду про стягнення коштів. Зазначається, що всі передбачені пунктом Договору підстави для повернення виконавцем замовникам усіх коштів, що були сплачені при виконанні цього договору, та витрат на проведення програми "Сурогатне материнство" пов`язані з наявністю стану вагітності виконавця, яка вже настала в результаті реалізації цієї програми.

Разом із тим встановлено, що вагітність у жінки в результаті програми "Сурогатне материнство" так і не настала, що виключає можливість застосування наслідків, передбачених пунктом Договору.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
А рішення апеляційного суду в частині стягнення з відповідачки на користь подружжя на відшкодування шкоди Верховний Суд вирішив скасувати.

Нагадаємо, слідчі слідчого управління ГУНП у Вінницькій області оголосили про підозру у вчиненні шахрайських дій в особливо великих розмірах двом підозрюваним, які під приводом надання послуг допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства привласнювали кошти громадян, переважно іноземців.