Вінницька громада проводжає останньою земною дорогою ще двох воїнів
16 червня Вінницька громада проводжає останньою земною дорогою воїнів Ігоря Євича та Олексія Ткачука.
Захисники з початком повномасштабної війни стали на захист Батьківщини. Боронили її на різних напрямках, але загинули в один день.
Понад усе любив свою сім’ю, свою країну – Ігор Євич
Ігор Євич долучився до війська у квітні 2022 року, воював у лавах 65-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Разом із побратимами протистояв ворогу у багатьох гарячих точках Запорізької області, серед яких Оріхів, Мала Токмачка. Свій останній бій оборонець прийняв 12 червня поблизу села Роботине. Йому навічно залишилось 48 років.
Народився Ігор Євич 16 травня 1976 року. Після навчання у 20-й міській школі здобув фах кухаря у Вінницькому професійно-технічному училищі № 3. Однак своє життя пов’язав з автомобілями. До повномасштабної війни працював водієм у провідній українській компанії із доставки поштових відправлень. Разом із дружиною виховував двох дітей: доньку та сина.
Ігор завжди багато працював. На першому місці у нього передусім була родина, – розповідає дружина полеглого Героя Наталія. – Як і у мирному житті, так і на війні чоловіка ніколи не турбували звання чи відзнаки. Він завжди думав про інших, прагнув, щоб рідну землю назавжди залишили вороги. Щоб наші та усі українські діти могли жити у мирі…
Поховають Героя на батьківщині його батьків – у селі Сосонка.
Навічно 23-літній: Олексій Ткачук «Студент»
Олексій Ткачук рушив на призовний пункт щойно розпочалось повномасштабне вторгнення. Для себе іншого варіанту юнак не вбачав, адже практично перед початком великої війни завершився його армійський вишкіл на строковій службі. Долучився до Збройних Сил вже у вересні 2022 року. Виконував бойові завдання у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади – військового з’єднання Десантно-штурмових військ. Двічі отримував поранення під Бахмутом, але щоразу повертався у стрій. Загинув 12 червня під час ворожого обстрілу українських позицій поблизу міста Новомосковськ, Дніпропетровської області. Воїну було лише 23 роки…
Олексій Ткачук народився 12 жовтня 2000 року у Вінниці. Тут закінчив ліцей № 6, а потім ДНЗ «Вище професійне училище №7 м. Вінниця» за спеціальністю «Електрозварювальник». Після служби в армії влаштувався на роботу до Спеціалізованого будівельно-монтажного управління № 8 та водночас навчався на заочному відділенні у Вінницькому транспортному фаховому коледжі. Олексій був єдиною дитиною у сім’ї, надійною опорою для своєї матері.
Олексій надзвичайно відповідально ставився до всього за що брався. Був чуйною, гарною та доброю дитиною, – каже мама полеглого воїна Наталія. – У війську йому дали позивний Студент, оскільки був наймолодшим. Утім він усе робив на рівних. Олексія дуже цінували там. Він залишив про себе гарну пам’ять і серед своїх друзів та колег із СБМУ № 8. Дякую за те, що не забувайте Олексія, підтримуєте нас…
Поховають воїна на кладовищі у селі Людавка Жмеринського району.
Нагадаємо, знову сумна втрата. Загинув Герой із Сосонки – Ігор Євич. Земляки зустрінуть 16 червня Героя “живим коридором”.
