Вінницька громада прощається із головним сержантом медичної роти
Вінницька громада прощається із Сергієм Вознюком. Він добровольцем став на захист України. Понад 2 роки воював у лавах 144-ї окремої механізованої бригади, був головним сержантом медичної роти. Брав участь у запеклих боях на Чернігівщині та покровському напрямку Донеччини.
Його знання тактичної медицини та водійської справи ставали запорукою успішної евакуації та порятунку поранених, за що мав відзнаки від командування бригади. На початку цього року Сергій за станом здоров’я був звільнений з військової служби, втім без неї він уже не уявляв свого життя, тож за першої можливості повернувся у стрій, обійнявши посаду у Вінницькому ТЦК та СП.
Загинув воїн при виконанні службового завдання 21 вересня. Його життя обірвалося у 47 років внаслідок трагічної ДТП поблизу Хмельницького.
Сергій Вознюк від народження мав прізвище Перевертень, яке після одруження замінив на, як тоді йому здавалося, більш милозвучне – своєї коханої. Чоловік з’явився на світ 9 січня 1978 року у селі Вахнівка Вінницького району, де із відзнакою закінчив школу, а потому здобув освіту на факультеті філології за спеціальністю «Українська мова та література» у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського.
Після служби в армії працював у Вінниці на газозаправній станції: спочатку – оператором, згодом – директором. І хоча подружнє життя не склалося, Сергій до останнього переймався долею своїх двох донечок, був турботливим татком, який прагнув для них якнайкращої долі.
Таку добру, щиру та щедру душею людину нечасто можна зустріти. У ньому поєдналися велика любов до близьких та нездоланна сила духу. На Сергія завжди можна було покластися. Його не потрібно було вмовляти, він сам приходив на допомогу, – розповідає дядько загиблого воїна Володимир Григорович. – У наших серцях, а також у пам’яті друзів, колег, односельців, побратимів він назавжди залишиться людиною з великої літери… Єдине, що ми разом можемо зробити, це схилити голови у молитві перед Господом нашим за спасіння душ усіх полеглих Захисників України.
Нагадаємо, Вінниця проводжає на вічний спочинок Олега Кривогуза. За його фронтовою біографією направду можна писати літопис війни. У 2015-2019 роках брав участь в АТО/ООС, у лютому 2022 року – знову взяв до рук зброю, аби боронити країну від масової ворожої навали.
