Чемпіона України з волейболу Михайла Шостака, який загинув під Вовчанськом, вшанували у Вінниці
У Вінницькому технічному фаховому коледжі вперше провели волейбольний турнір пам'яті випускника, бійця 120-ї окремої бригади територіальної оборони та чемпіона України серед юнаків Михайла Шостака. Захисник загинув 14 серпня 2025 року на Харківщині, йому було 30 років.
Про це 8 листопада інформує ВІТА ТБ.
Він зразу пішов у перші дні війни у військомат, коли розпочалась повномасштабна війна. Служив у теробороні. Потім їх перевели на фронт, — зазначають у коледжі.
Пам'ятний захід у спортивній залі коледжу розпочався з виконання національного гімну. Далі чотири колективи — дві збірні Вінниці та дві команди коледжу — розпочали боротьбу за перемогу на майданчику.
Михайло Шостак вступив до коледжу на радіотехнічне відділення й здобув фах радіотехніка. Він активно виступав за місцеву волейбольну команду на міських, обласних і всеукраїнських першостях.
Від волейболу в Козятині до всеукраїнських змагань
Любов до волейболу з'явилася в Михайла ще в школі у рідному Козятині. Його перша наставниця Лариса Сивобородько згадує, що наполегливість, завзятість і відповідальність допомогли йому здобути титул чемпіона України з волейболу серед юнаків.
Завзятий, відповідальний, дуже старався, дуже переживав, як щось не виходило. Дуже критично до себе ставився. Ми з ним довго працювали і грали. І перший свій чемпіонат України він узяв, ще будучи моїм вихованцем, — ділиться спогадами Лариса Сивобородько.
У коледжі воїн знайшов не лише спортивні досягнення, а й вірних друзів. Одногрупник і побратим по майданчику В'ячеслав Прядун розповідає про близьку людину.
Ми з Мішею навчалися на радіотехніці чотири роки, разом грали у волейбол в одній команді, по закінченні дружили. Під час війни постійно дружили. Коли в нього була відпустка, регулярно зустрічалися. Він для мене була дуже-дуже близька людина, — каже В'ячеслав Прядун.
Саме з волейболу почалася й історія знайомства Михайла з майбутньою дружиною Анастасією.
Після коледжу Михайло Шостак працював на залізниці. Попри бронь від мобілізації, з перших днів повномасштабного вторгнення він свідомо пішов до військкомату й став до лав 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Згодом підрозділ перевели на фронт.
Дружині Анастасії з маленькою донечкою було важко відпускати чоловіка, проте вона поставилася до його рішення з повагою.
Це було його рішення. Якщо він так вирішив, що я йому можу сказати? Хоча в нього була бронь, він був на залізниці, він міг залишитись, але вирішив, що так буде краще, — каже дружина воїна Анастасія.
Захисник загинув 14 серпня 2025 року на Харківщині під Вовчанськом. Разом із побратимами він вирушив забирати пораненого товариша та потрапив у ворожу засідку.
У коледжі планують зробити волейбольний Кубок пам'яті Михайла Шостака щорічним. Так хочуть вшановувати подвиг захисника та підтримувати спортивний дух молоді.
Волейбольні турніри пам'яті проводять і в інших громадах області: нещодавно у Флорині на Бершадщині відбувся «Кубок Кіпіша» на честь вчителя й воїна Олександра Бондаря.
Вінниця також приймала другий тур чемпіонату України з волейболу сидячи серед учасників бойових дій.
