У Вінниці презентували дослідження: “Хто ми: портрет українця очима українців”
Україна - не Росія. У Вінниці презентували результати соціологічного дослідження “Хто ми: портрет українця очима українців”. Його провів український інститут майбутнього.
У межах всеукраїнського дискусійного туру, цього разу результати роботи презентували у Вінниці в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса.
Українці як політична нація відбулися. Тобто ми чітко розуміємо, чим ми відрізняємося, як ми відрізняємося і що дуже важливо комплекс меншовартості, який був одним із домінантних напевно ще наприкінці 80-90-х років, він по суті зникає. Більше того українці починають говорити про себе краще, ніж те є насправді. Тобто ми набагато працьовитіші, ніж наші сусіди, ми набагато доброзичливіші, ми набагато гостинніші - це переоцінка себе, - каже виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
У дослідженні взяли участь 5 тисяч респондентів у п'яти макро-регіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас. Проводили опитування методом “фейс ту фейс”. Статистична похибка становить 1,41%. У Донецькому університеті переконані, такі дослідження краще допомагають зрозуміти в якому напрямку має рухатися держава.
Такі дослідження повинні показувати політикуму та державному менеджменту те, що тут слід людей чути й прислуховуватись до них і найголовніше сьогодні - це добробут людей і це те, що людей об’єднує, - говорить ректор Донецького національного університету імені В.Стуса Роман Гринюк.
Серед серйозних проблем, які виявили під час дослідження – в українців відсутнє бачення майбутнього. І проблема в тому, що ані держава, ані політики це майбутнє не пропонують. Крім того, мешканці Донбасу через російську окупацію живуть ніби окремо від усієї країни, і держава явно не хоче звертати на це увагу, констатують автори-дослідники.
Людина і держава живуть в паралельних світах. Друга глобальна проблема - це те, що де-факто в українців немає приводів для гордості в сучасності. Тобто ми говоримо про те, що наш найкращий період - це козаччина, це - наш золотий вік. А якщо говорити про сьогоднішній день, то люди не розуміють чим їм гордитися. І це є величезною проблемою взагалі для будь-якої нації, - каже Вадим Денисенко.
В цілому українці готові рухатися у європейському напрямку, проте поняття “європейські цінності” для людей є дуже обмеженим. Тобто Європа сприймається як втілення добробуту, матеріальних благ та покращення життя.
Виправити ситуацію можна, переконують в інституті майбутнього. Для цього необхідно розпочати суспільний діалог.
Ми маємо знати про результати цих соціологічних опитувань і маємо їх на основі виправляти ситуацію і проводити так звану роботу над помилками. Адже є три рушійні сили - гордість, довіра, майбутнє. І ми маємо слідувати цим силам, як ідеалам, - переконана студентка 3 курсу юридичного факультету Катерина Лапчевська.
Нагадаємо, про портрет українців очима українців в проєкті "На часі" на телеканалі "ВІТА" говоримо з виконавчим директором Українського інституту майбутнього Вадимом Денисенком.
