Пішов із життя легендарний хірург, який повернув здоров'я тисячам вінничан
Медична спільнота Вінниччини та всієї країни зазнала непоправної втрати. 12 травня передчасно зупинилося серце Василя Кіщука — знаного професора, доктора медичних наук та заслуженого лікаря України.
Про це інформує ВІТА ТБ, посилаючись на кафедру ЛОР-хвороб Вінницького національного медуніверситету ім. М.І. Пирогова.
Василь Кіщук був символом професіоналізму для багатьох поколінь медиків. Його життя — це приклад беззастережного служіння науці та людям. Багато років він очолював кафедру ЛОР-хвороб у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова, виховуючи майбутню еліту української медицини, — йдеться у повідомленні.
Шлях від студента до академіка
Життєва історія Василя Васильовича розпочалася у 1953 році на Житомирщині, у місті Коростень. Проте справжнім домом для нього стала Вінниця, де у 1970 році він розпочав навчання у медичному інституті. Вже у студентські роки майбутній світило медицини демонстрував особливий хист до хірургії, що й визначило його подальшу долю.
Після завершення навчання та інтернатури він певний час працював у Гайсинській районній лікарні, але згодом повернувся до рідної «Пироговки», щоб розвивати оториноларингологію на найвищому рівні. Його вчителями були справжні титани галузі, як-от академік Дмитро Заболотний та професор Кузьма Дерепа.
Талановитий новатор
Василь Кіщук понад два десятиліття керував ЛОР-відділенням обласної клінічної лікарні та був головним профільним спеціалістом області. Саме завдяки його ініціативі на Вінниччині почали впроваджувати сучасні методи ендоскопічної мікрохірургії. Він володів унікальними техніками операцій на вусі, носі та гортані, щорічно повертаючи здоров'я сотням пацієнтів.
Важливою сторінкою його біографії була робота за кордоном — з 1987 по 1990 роки він працював радником та лікарем у Центральному військовому госпіталі Ємену.
Науковий спадок та вічна пам'ять
Професор Василь Кіщук залишив після себе колосальний науковий доробок: понад 300 праць, численні патенти та монографії. У 1998 році він отримав звання Заслуженого лікаря України, а згодом став академіком Академії наук вищої школи України.
З 2002 року Василь Васильович незмінно очолював профільну кафедру у ВНМУ. Під його керівництвом вона перетворилася на потужний науковий центр, де готували фахівців, які сьогодні працюють по всьому світу.
Колеги та учні згадують його як людину надзвичайної культури та доброти. Його життєвим кредо була фраза: «На цьому стою і не можу інакше».
Земляки висловлюють глибокі співчуття родині, друзям та колегам шанованого медика.
Нагадаємо, у Вінниці помер Петро Шевня — хірург вищої категорії, доцент кафедри загальної хірургії, засновник талановитої лікарської династії.
