Свердловини вже не врятують Вінницю: чому місто залежить від Південного Бугу

Вінниця продовжує планувати своє майбутнє та адаптуватися до умов воєнного часу. Йдеться про ключові зміни у стратегії розвитку громади, міжнародну співпрацю та розв'язання екологічних проблем.

Про це в програмі «На часі» на телеканалі ВІТА ТБ повідомила директорка Інституту розвитку міст Янна Чайковська.

Дослідження великих свердловин громади, замовлене Департаментом міського господарства у минулому році, підтвердило, що підземні джерела неспроможні забезпечити водою всю громаду. Свердловини можуть використовуватися лише як тестові локальні проєкти в окремих мікрорайонах, тому робота з річкою Південний Буг є безальтернативною, — зазначила Янна Чайковська.

Вісім років партнерства

Вінницька модель взаємодії між владою та громадянським суспільством будується на здорових партнерських стосунках рівноправних та стійких суб'єктів. Справжнім маркером цього поступу стала мережа громадських організацій «Місто змістів», яка успішно функціонує вже понад вісім років, хоча на початку зовнішні експерти прогнозували їй десь понад рік, чи два. Сьогодні ця спілка об'єднує 75 громадських організацій, кожна з яких має власні стратегії, цілі та проєкти.

Фізичним простором для комунікації є однойменний хаб «Місто змістів», яким опікується Інститут розвитку міст, забезпечуючи його функціонування та чистоту. Змістовне наповнення здійснює координаційна рада, яка переобирається щороку і складається виключно з представників громадських організацій, що гарантує відсутність прямого втручання влади. Протягом року в хабі проводиться близько 400 різноманітних заходів — від медичних тренінгів у часи пандемії ковіду до занять з тактичної медицини, підтримки ветеранів та внутрішньо переміщених осіб сьогодні.

Оновлення головної стратегії

Процес переосмислення загальної стратегії розвитку Вінницької громади розпочався у 2023 році через виклики повномасштабного вторгнення. Війна суттєво зменшує фінансові та людські ресурси, що вимагає оптимізації дій та стратегічного планування. Наразі пріоритетами громади залишаються безпека, оборона, стійкість та турбота.

Для напрацювання нової візії минулої осені було створено Раду стратегічного розвитку, до якої увійшли місцеві підприємці, військові, митці та громадські організації. Учасники спільно провели SWOT- та TOWS-аналізи для виявлення сильних та слабких сторін громади.

Одним із перспективних напрямів є залучення ресурсу українців, які виїхали за кордон. Дослідження, проведене Інститутом розвитку міст спільно з Британським університетом, показало, що вимушені переселенці прагнуть розвивати свої рідні міста, але часто бракує інструментів для такої співпраці. Для посилення міжнародного голосу громади у 2023 році було ініційовано створення представництва Вінниці в Брюсселі.

Нова хвиля міжнародної підтримки

Останніми роками суттєво активізувався інтерес європейських міст до співпраці з Вінницею. Якщо до 2022 року налагодити партнерство з німецькими муніципалітетами було складно, то тепер німецькі міста самі ініціюють зв'язки завдяки державним грантовим програмам підтримки України. Запит є і з боку північних країн, зокрема Швеції.

Багаторічним стратегічним партнером Вінниці є швейцарський Цюрих. Співпраця, яка раніше асоціювалася переважно з цюрихськими трамваями, з 2024 року перейшла на новий рівень — тепер ведеться робота з Цюрихським водоканалом та станцією водоочистки для розробки комплексної водної стратегії Вінниці.

Чому свердловини не рятують Вінницю

Екологічні виклики та зміни клімату змушують Вінницю серйозно працювати над водним балансом. Через загрозу посух води в регіоні ставатиме менше, тому місто розробляє водну стратегію за двома напрямками: модернізація водоканалу та комплексне управління всіма водними ресурсами — від річок до дощової води.

Головним джерелом водопостачання залишається річка Південний Буг, яка наразі має четвертий рівень забруднення. Оскільки річка тече повз багато інших населених пунктів, Вінниця не може самостійно розв'язувати її проблеми, але має навчитися екологічно співіснувати з нею.

Альтернативним шляхом є стале поводження з дощовою водою. Впровадження концепції «місто-губка» передбачає створення водопроникних поверхонь, дощових садів та дощових канав, які всотують вологу та спрямовують її до рослин. Це допомагає знизити екстремальну температуру в місті, яка на сонці вже сягає майже 40°C. Зелені насадження та малі річки діють як природні кондиціонери, знижуючи температуру в низинах, а спека безпосередньо впливає на здоров'я мешканців, причому літні люди та жінки переживають її значно важче.

Відновлення річки Скельна

Важливим кроком у впровадженні природоорієнтованих рішень стала участь Вінниці у Львівському Urban Fest. Громада стала партнером проєкту «JGURA», спрямованого на інтегроване міське відновлення спільно з німецькими партнерами. У межах цієї ініціативи найближчими роками проводитимуться роботи з відновлення малої річки Скельна на масиві Коріатовичів, яка є природним кондиціонером цього мікрорайону.