Екран у фоє замість перекладача: вінницька школа стала доступнішою для людей із порушеннями слуху
У фоє вінницького ліцею №33 тепер транслюють відеогід українською жестовою мовою. Він допомагає людям із порушеннями слуху самостійно знайти потрібне приміщення. А напередодні Міжнародного дня жестових мов педагоги й адміністрація закладу вивчали базові жести.
Про це 22 вересня інформує ВІТА ТБ посилаючись на Вінницьку міську раду.
Учнів із порушеннями слуху в ліцеї наразі немає. Проте до школи приходять батьки, гості та учасники різних заходів. Комусь із них може знадобитися переклад жестовою мовою. Тепер така людина вже на вході може зрозуміти, куди прямувати і що відбувається у ліцеї, — розповіла директорка ліцею №33 Наталія Сидоренко.
Відео, перекладене жестовою мовою, пояснює відвідувачам, де в будівлі розташовані:
- їдальня;
- вбиральня;
- спортивна зала;
- кабінет директора;
- початкова та старша школа.
Окремо у відеогіді показали шлях до укриття: з ліцею потрібно вийти й повернути ліворуч. Крім того, гості можуть дізнатися про життя школи, її особливості, а також про перемоги учнів на олімпіадах і спортивних чемпіонатах. Тож людина з порушеннями слуху отримує ту саму інформацію, що й решта відвідувачів.
Відеогід став ще одним кроком у розвитку безбар'єрності громади. Програму «Вінниця зручна для всіх» у місті започаткували ще у 2006 році — її ініціювали тодішній міський голова Володимир Гройсман та громадська діячка Раїса Панасюк.
Люди з порушеннями слуху — серед найбільш інформаційно ізольованих
Окремий напрям цієї роботи — доступність інформації для людей із порушеннями слуху. Начальниця відділу безбар'єрності департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Тетяна Дідур відносить їх до найбільш інформаційно ізольованих груп населення. Без перекладу їм важче отримати потрібні відомості, поставити запитання чи взяти участь у події.
Жестова мова – це інструмент адаптації в суспільстві. Завдяки їй людина може отримувати інформацію про освіту, спорт і культуру, комфортно почуватися та брати участь у житті громади. Тому форуми, конференції та інші заходи за можливості мають супроводжуватися перекладом жестовою мовою, — наголосила Тетяна Дідур.
Втім, екран допоможе знайти кабінет, але не відповість на додаткове запитання. Тому фахівці відділу безбар'єрності разом з адміністрацією ліцею організували для педагогів практичне заняття. Його провели напередодні Міжнародного дня жестових мов, який відзначають 23 вересня.
Учасники вчилися показувати жестами слова, якими щодня користуються у школі, — «книжка», «комп'ютер», «клас», «парта». Також тренувалися вітатися, перепрошувати, відповідати на прості запитання й пояснювати, як дістатися потрібного місця. Основи жестової мови колективу пояснювала голова Вінницької обласної організації Українського товариства глухих Галина Дяченко.
Коли людина приходить до школи, лікарні чи іншої установи, перекладача поруч може не бути. Але їй потрібно поставити запитання й отримати відповідь. Працівникам варто знати базові жести, щоб зрозуміти відвідувача та надати необхідну інформацію, — зазначила Галина Дяченко.
33 дитини з особливими потребами та 22 інклюзивні класи
Доступність у ліцеї №33 не обмежується відеогідом і навчанням колективу. Тут навчаються 33 дитини з особливими освітніми потребами — символічне для школи число. Вони відвідують 22 інклюзивні класи, і в кожному з них працює асистент учителя.
У будівлі облаштували ліфт, пандуси, підйомники та доступні санвузли. Без перешкод можна потрапити як до навчальних приміщень, так і до спортивного комплексу.
Асистенти допомагають учителям організовувати уроки. Приміщення й територію ліцею облаштовано так, щоб усі діти могли навчатися, пересуватися школою та користуватися її просторами. Відеогід додає до цієї роботи ще одну важливу складову – доступ до інформації. Щоб людина, яка переступає поріг ліцею, могла знайти потрібне місце, зрозуміти, чим живе школа, і звернутися до її працівників, — підсумувала Наталія Сидоренко.
