На Вінниччині помер талановитий художник і краєзнавець, який пережив радянські табори
На 99-му році життя відійшов у вічність Олексій Степовий — художник, краєзнавець та людина незламної волі.
Про це 11 липня повідомляє ВІТА ТБ посилаючись на Джулинський центр культури і дозвілля.
Його життєвий шлях був сповнений важких випробувань: голодні роки, війна, безпідставне ув'язнення в радянських таборах лише за один малюнок, роки боротьби за правду і справедливість, — йдеться у повідомленні.
Дитинство та юність
Олексій Степовий народився 19 березня 1927 року в селі Джулинка, нині Гайсинського району Вінницької області. Через арешт батька — Пилипа Степового — не зміг навчатися у місцевій школі й уже з десяти років почав працювати різноробом у колгоспі.
Після звільнення Джулинки від нацистських окупантів у березні 1944 року вінничанина призвали на дійсну військову службу.
Арешт за малюнок Сталіна
Потяг до малювання, що проявився ще в дитячі роки, став причиною подальшої трагедії: на обгортці зошита з політзанять серед інших замальовок він зобразив порося, а поруч, на прохання однокласника, — портрет Сталіна.
15 серпня 1950 року Олексія Степового заарештували, звинувативши у підриві авторитету державних та партійних лідерів і антирадянській діяльності.
Мій злочин — це Сталін і порося на одному малюнку в зошиті з політзанять, — свідчив пізніше репресований художник.
За роки неволі він написав майже чотириста малюнків, однак більшість із них було втрачено під час пересилки — збереглися здебільшого лише нотатки.
Звільнився художник у часи хрущовської «відлиги», а в 1975 році його реабілітували.
Повернення додому
Повернувшись до рідної Джулинки, створив образотворчий гурток для дітей при Будинку культури — кілька його вихованців обрали професію вчителя образотворчого мистецтва. Олексій Пилипович продовжував займатися мистецтвом і створив десятки нових картин.
Персональні виставки Олексія Степового організовували у рідному селі, а також у Бершадському краєзнавчому, Вінницьких обласних краєзнавчому та художньому музеях.
Жодні переслідування не змогли зламати його дух — малювання стало для нього не лише покликанням, а й порятунком, допомогло зберегти людяність і віру в добро.
