Страшні удари по Києву та Одещині — наслідки нічної атаки: аналітик пояснив мету Кремля

Російський терор триває. Експерти детально аналізують наслідки останніх комбінованих ударів по Україні та оцінюють реальний стан бойових дій на лінії зіткнення.

Про це 8 вересня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ говорить військовий аналітик Іван Тимочко.

Пік наступальних можливостей російських військ, запланований на весняно-літній період, уже позаду — активність ворога суттєво знизилася. На Костянтинівському напрямку, де раніше фіксували від 10 до 80 штурмів на добу, зараз їхня кількість зменшилася всього до двох атак на день, — зазначив Іван Тимочко.

У ніч проти 8 вересня російські окупаційні війська здійснили черговий масштабний обстріл українських міст, застосувавши крилаті та протикорабельні балістичні ракети, а також 166 ударних безпілотників. Силами Повітряних сил ЗСУ ліквідували 175 ворожих цілей.

Найважчі наслідки комбінованої атаки зафіксували на Київщині та Одещині. У Києві повітряна тривога та вибухи тривали майже пʼять годин, пошкоджено понад 50 об'єктів — житлові будинки, гуртожиток, територія школи, автозаправна станція та підприємство.

Постраждали такі райони:

• Шевченківський;
• Голосіївський;
• Дарницький;
• Подільський;
• Солом'янський.

Внаслідок ударів двоє людей загинули, ще близько 20 отримали поранення. На Одещині балістичні ракети поцілили по території промтоварного ринку «7-й кілометр» — зруйновано приблизно 200 торгівельних павільйонів, травми отримали троє чоловіків. Окрім цього, вранці 8 вересня загарбники двічі прицільно атакували дронами пасажирський потяг сполученням «Київ — Суми», але ніхто не постраждав.

Ситуація на фронті

За словами аналітика, попри те, що окупанти зберігають кількісну перевагу в живій силі, якісно російська армія деградує, тоді як українські сили технологічно та тактично просунулися вперед. Висока інтенсивність бойових дій наразі зберігається лише на кількох напрямках:

• Слов'янський;
• Лиманський;
• Костянтинівський;
• Гуляйпільський;
• Добропільський (колишній Покровсько-Мирноградський).

На інших ділянках фронту — Куп'янському, Слобожанському, Придніпровському — активність значно менша через брак ресурсів у ворога для одночасного тиску по всій лінії зіткнення.

Окупанти вже 15 разів переносили терміни виходу на адміністративні кордони Донецької області. Наразі політичне керівництво Росії вимагає захопити Донбас до кінця 2026 року, тоді як їхні військові просять відтермінувати цю дату до 31 березня 2027 року, — зазначив Іван Тимочко, коментуючи заяву заступника керівника Офісу Президента Павла Паліси про відсутність оперативних успіхів росіян на Донеччині.

Аналітик підкреслив, що Путін продовжуватиме вигадувати фейкові перемоги — як у випадку зі спростованими заявами про нібито захоплення Святогірська — щонайменше до завершення виборчих процесів у Росії, аби виправдати затяжну війну та підготувати суспільство до посилення мобілізації. Щодо потенційної загрози наступу на Київ з території Білорусі, Тимочко вважає її малоймовірною: попри передислокацію окремих білоруських бригад ближче до кордону та активність ворожих диверсійно-розвідувальних груп на Чернігівщині, ні білоруська армія, ні самопроголошена влада не мають реальних спроможностей для ведення великої війни.

Нова тактика: реактивні дрони на малих висотах

Не маючи можливості прорвати лінію оборони на фронті, Росія намагається зламати українське громадянське суспільство, спровокувати гуманітарну кризу та розпалити внутрішні конфлікти. Для цього загарбники почали масово застосовувати реактивні дрони, які летять на наднизьких висотах.

Іван Тимочко запевнив, що ця зброя не є унікальною і не дає ворогу стратегічної переваги, адже такі безпілотники успішно виводяться з ладу вітчизняними системами радіоелектронної боротьби. Головним викликом наразі залишається величезна протяжність лінії фронту — близько 1000 кілометрів, що вимагає швидкого розгортання та добудови нових антидронових засобів і систем радіоелектронної боротьби по всій країні.