Білорусь формує нову бригаду за 40 км від кордону з Україною: аналітики вже оцінили загрозу
Білорусь створює нове військове формування — 37-му окрему десантно-штурмову бригаду всього за 40 кілометрів від кордону з Україною.
Про це в ефірі телеканалу ВІТА ТБ повідомили військові аналітики та експерти, оцінивши реальність загрози нового прориву з півночі.
Наявних сил у білорусів недостатньо для проведення наступальних операцій. Наразі вони спромоглися сформувати лише один батальйон на базі іншого спецназу, — зазначає генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягон.
Будівництво військового містечка для нової бригади в районі села Прибор під Гомелем триває ще з 2023 року, а державне фінансування інфраструктури та нового полігону там продовжено щонайменше до 2028 року. Офіційне рішення про формування цього підрозділу Сил спеціальних операцій Білорусі озвучили ще в серпні 2025 року.
Чи варто панікувати українцям
Очікується, що до 2028 року загальна чисельність бригади сягне 2000 осіб, проте в цей штат входять медики, кухарі, логісти та інший забезпечувальний персонал, тож реальне бойове ядро становитиме максимум 1000 бійців.
Військовий аналітик Олексій Гетьман підкреслює, що додаткового призову чи мобілізації у Білорусі немає — нова бригада формується виключно шляхом реформування, злиття або переведення вже наявних військових частин.
Під прицілом ЗСУ: 500 цілей у Білорусі
Розташування білоруських військових усього за 40 км від кордону робить їх надзвичайно вразливими — ця відстань перебуває в зоні досяжності української далекобійної артилерії. На аналогічній відстані від кордону знаходиться і Мозирський нафтопереробний завод, який буде швидко знищений у разі початку ворожих дій.
За словами Олексія Гетьмана, військово-політичне керівництво України раніше заявляло про наявність переліку з 500 стратегічних об'єктів на території Білорусі. Якщо регулярна білоруська армія перетне український кордон, це автоматично вважатиметься актом агресії відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №3314. У такому разі Україна застосує Статут ООН про самооборону та завдасть ударів у відповідь по військових, військово-політичних та промислових об'єктах ворога.
Усі 500 визначених цілей можуть бути уражені за один-два дні, адже білоруська протиповітряна оборона є надзвичайно слабкою — вона складається переважно із застарілих радянських комплексів і значно поступається російській, яку українські дрони вже навчилися успішно долати.
Справжня мета: розтягування фронту
Хоча прямий наступ білоруських військ є малоймовірним, інфраструктура Гомельщини несе іншу приховану загрозу — раніше повідомлялося про будівництво складів боєприпасів та логістичних об'єктів на цій ділянці.
Олексій Гетьман припускає, що Росія будує ці об'єкти з розрахунком на власні потреби — для накопичення своїх військ, створення спільного центру підготовки або використання території як полігону для майбутніх атак.
На сьогодні військове командування аналізує п'ять можливих сценаріїв ворожого наступу з півночі: чотири з них передбачають спроби прориву з Брянської області РФ, і лише один пов'язаний із безпосереднім наступом з території Білорусі.
Головний намір окупантів зараз полягає не у глибокому прориві, наприклад на Чернігівщину, а у спробі максимально розтягнути українську оборону. Ворог прагне розширити нинішню лінію фронту завдовжки 1250 км ще на 160 км вздовж кордону з Брянською областю РФ. Це може змусити Збройні Сили України перекинути на північ додатково близько 7–8 бригад — фактично цілий армійський корпус, що послабить інші напрямки. Попри те, що великого наступального угруповання у росіян там немає, з прикордонних територій України наразі евакуюють цивільне населення задля уникнення небезпеки.
