Понад 300 дронів за ніч: на Вінниччині пошкоджено критичну інфраструктуру, вибиті вікна в будинках
У ніч на 4 листопада російські війська атакували Україну понад 300 ударними безпілотниками. На Вінниччині пошкоджено об'єкти критичної інфраструктури.
Про це в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд» та експерт Defense Express Іван Киричевський.
Постраждалих немає, але вибухова хвиля вибила вікна у приватних і багатоквартирних будинках, — зазначила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
На місцях прильотів одразу розгорнули роботу всі необхідні профільні служби, щоб якнайшвидше приборкати наслідки ворожого обстрілу, підкреслила Заболотна.
За даними Повітряних Сил ЗСУ, росіяни здійснили черговий масований удар: понад 300 ударних безпілотників типу «Шахед», з яких 81 — реактивний, а також дрони «Гербера». Влучання зафіксовано на 19 локаціях, ще на 15 впали збиті цілі та уламки. Руйнування й пожежі сталися у Рівненській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
Чи захистить міста «купол РЕБ»
На тлі регулярних атак у суспільстві активізувалося обговорення «захисного купола» радіоелектронної боротьби над великими містами. Киричевський застеріг від надмірного оптимізму щодо гучних заяв у медіа. За його словами, коментування таких ініціатив цивільними не завжди відображає реальний комплекс заходів протиповітряної оборони.
Різні заходи для того, щоб російські БПЛА не долітали або долітали по мінімуму, були вжиті і реалізовані задовго до цього. Історії про куполи звучать гарно і медійно продаються, але реальна картина протиповітряної оборони є значно складнішою, — підкреслив Іван Киричевський.
Експерт пояснив, що протидія дронам базується на цілому комплексі засобів, зокрема на GPS-спуфінгу, тобто підміні сигналу супутникової навігації. Водночас ворог постійно адаптується: Росія вже застосовує реактивні дрони з автономною оптичною навігацією, які звіряють місцевість із закладеними в комп'ютер еталонними зображеннями. Це ускладнює роботу класичної РЕБ.
Захист енергетики: ППО проти фізичних укриттів
Відповідаючи на запитання щодо пошкоджень енергетичної інфраструктури, Киричевський закликав чітко розмежовувати військову складову захисту та цивільне зведення укриттів. На його думку, сили протиповітряної оборони роблять надможливе.
Наші сили ППО зробили буквально неможливе, адже збивати тисячі реактивних цілей на місяць не подужала б жодна країна у світі. Військові зробили на 148% більше, ніж можна було уявити при поточних технічних ресурсах, — наголосив військовослужбовець.
Недопрацювання у зведенні фізичного пасивного захисту на енергооб'єктах, за його словами, стосуються цивільного сегмента, а не військових. Незавершене будівництво укриттів створює викривлене уявлення про неготовність країни, хоча підрозділи ППО відбивають колосальні обсяги атак.
Набір до Сил безпілотних систем і ворожа техніка
Попри масовані удари, Україна зберігає політичну волю та здатність завдавати далекобійних ударів у відповідь по російських оборонних заводах, нафтопереробних заводах і дата-центрах. Проте конкретні критерії вибору цілей суворо засекречені.
Це інформація, яка захищена законодавством. Без дозволу Генерального штабу розповідати деталі я не можу, а Генштаб у таких чутливих операціях публічних подробиць не видає, — зауважив Киричевський.
Торкаючись потреби в операторах безпілотників, військовослужбовець підкреслив, що підрозділи Сил безпілотних систем пропонують інтелектуальну та високотехнологічну службу. У 413-му полку «Рейд» є стабільний потік добровольців, однак залучення фахівців у загальнонаціональному масштабі було б ефективнішим, якби кандидати свідомо обирали спеціалізацію ще до мобілізації.
Наостанок експерт оцінив технічні новації ворожого оборонпрому.
Мене нічого не турбує, тому що коли є достатньо людей і засобів, будь-які характеристики російських дронів чи ракет втрачають значення. Про чергову вундервафлю росіян зазвичай дізнаються з її уламків, коли її вже збили і з цього набору металу більше нічого не збереш, — підсумував Іван Киричевський.
