18 квітня в історії України: від першої згадки у літописі до битви за Донбас

Дата 18 квітня поєднала в собі пам'ять про видатних діячів, прем'єри культових творів та героїчні сторінки визвольних змагань. Та чи про всі з цих подій пам'ятають вінничани.

Про це інформує ВІТА ТБ.

• У 1187 році на сторінках Київського літопису вперше з’явилася назва «Україна» у зв’язку з кончиною переяславського князя Володимира Глібовича. Цей запис вважається найдавнішою писемною згадкою, що зафіксувала іменування наших земель у давньоруських хроніках. Подія стала фундаментальною віхою для національної ідентичності та історичної пам’яті українського народу.
• Навесні 1648 року Богдан Хмельницький прибув на Запорізьку Січ, де виступив із палким закликом до збройного повстання проти панування Речі Посполитої. Його приїзд став поштовхом до початку масштабної Визвольної війни, яка змінила карту тогочасної Європи. Саме цей день вважається одним із ключових етапів у консолідації козацтва для боротьби за державність.
• 18 квітня 1848 року народилася Олександра Єфименко, видатна українська історикиня та етнографиня, яка стала першою жінкою в Російській імперії зі ступенем доктора історії. Вона присвятила своє життя вивченню минулого рідного краю, довівши право українців на власну наукову суб’єктність. Її науковий шлях став символом інтелектуального прориву українського жіноцтва у ХІХ столітті.
• Цього дня 1897 року народився Мар’ян Крушельницький, легендарний український актор і режисер, який здобув звання народного артиста. Він зробив неоціненний внесок у розвиток театру «Березіль», працюючи пліч-о-пліч із великими реформаторами сцени. Його творчий шлях визначив естетичні орієнтири українського театрального мистецтва на десятиліття вперед.
• У Києві 18 квітня 1918 року відбувся перший з’їзд Товариства Червоного Хреста України, що започаткувало офіційну історію цієї гуманітарної організації. Метою створення товариства стала допомога жертвам військових конфліктів та епідемій, які охопили країну в період визвольних змагань. Цей захід підкреслив прагнення України розбудовувати власні інституції соціальної опіки європейського зразка.
• У 1921 році на Дашавському родовищі пошукова свердловина фірми «Gazolina» вперше дала газ із глибини майже 400 метрів. Цей успіх зафіксував народження сучасної газової промисловості України, що згодом стала стратегічною галуззю економіки. Відкриття дашавського газу дало поштовх до масштабної газифікації не лише українських міст, а й сусідніх регіонів.
• У Києві в 1961 році віруючі та небайдужі громадяни влаштували масову демонстрацію, виступаючи проти закриття Андріївської церкви. Люди відкрито висловили свій протест, намагаючись захистити архітектурний шедевр від свавілля радянських чиновників. Ця акція стала рідкісним для того періоду прикладом публічного опору антирелігійній політиці та боротьби за збереження культурної спадщини.
• 18 квітня 1972 року органи КДБ заарештували відомого літературного критика Івана Дзюбу за його резонансну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Трактат, у якому автор викривав політику національного гніту в СРСР, влада потрактувала як небезпечний антирадянський наклеп. Арешт став частиною операції «Блок», спрямованої на повну ліквідацію опозиційного руху в Україні.
• У 1995 році Київська міська рада прийняла історичне рішення про повернення місту древнього герба із зображенням Архангела Михаїла. Відновлення історичної символіки стало символічним актом розриву з радянським минулим та поверненням до вікових традицій київського самоврядування. Старий герб знову посів своє законне місце на фасадах офіційних установ столиці незалежної України.
• У 2022 році російське командування розпочало масштабний наступ на Сході, який увійшов в історію як битва за Донбас. Агресор поставив за мету повний вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, застосувавши масовані обстріли та авіаудари. Цей день став початком однієї з найбільш кровопролитних фаз повномасштабної війни на українській землі.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України офіційно переглянуло терміни проведення конкурсу на посаду ректора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Відповідний наказ був підписаний Міністром Оксеном Лісовим.