"Якщо не я, то хто?": Валерія Жембровська про сина-героя АТО, чий подвиг живе у серцях рідних
У новому випуску проєкту "Серце матері" історія Валерії Жембровської, матері капітана міліції Дениса Жембровського. Змалечку Денис був усебічно обдарованим: захоплювався точними науками, грав на театральній сцені, займався спортом та багато читав. Проте, за прикладом дідуся, батька та брата вирішив стати правоохоронцем.
Денис пройшов шлях від дільничного до керівних посад в управлінні громадської безпеки. Колеги й досі користуються його професійними напрацюваннями, а диск із ними називають - "Дениска". У 2014 році Денис одним із перших добровольців вирушив на Схід. У зоні бойових дій перебував у складі зведеного загону вінницької міліції. Під час другої ротації в Краматорськ у січні 2015 року він поїхав замість свого товариша, у якого було двоє дітей, сказавши рідним: "Якщо не я, то хто ж?".
Життя захисника обірвалося 10 лютого 2015 року під час ворожого обстрілу Краматорська ворожими "Градами". Посмертно йому присвоєно звання підполковника та нагороджено орденом "За мужність" III ступеня.
Минуло вже 11 років, але ця материнська рана не загоїться ніколи, каже пані Валерія. Сьогодні жінка знаходить сили у зустрічах із іншими матерями та волонтерстві, а справу Дениса та пам'ять про його подвиг на передовій продовжують старший брат та онук Валерії Всеволодівни, які зі зброєю в руках захищають Україну з перших днів великої війни.
