Як медики-побратими з Вінниччини під обстрілами рятують життя захисників
Прикордонники Валентин з позивним Мольфар і Євгеній на псевдо Сонік - друзі-побратими з Вінниччини. У чоловіків був різний шлях до війни. Валентин очолював медико-відновлювальний центр ВТО ВФСТ "Колос" у Вінниці та працював лікарем дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву. А з початком повномасштабної війни пішов на захист Батьківщини. Євген - фельдшер, в лавах Держприкордонслужби з 2006 року. Але їх об’єднала війна. У складі своїх підрозділів вони спочатку боронили державу від ворога на Чернігівщині, а згодом вже на Донеччині.
Про це інформує Могилів-Подільський прикордонний загін.
Чоловіки на посадах фельдшерів у різних підрозділах, але їх позиції завжди були майже поруч. І коли необхідно було терміново надати допомогу побратимам, не роздумуючи поспішали один одному на допомогу. Такі поняття, як справжня чоловіча дружба та військове братерство для цих хлопців - не порожні слова.
Медикам доводиться поспішати на допомогу та потім евакуйовувати поранених завжди під обстрілами, у них немає часу чекати поки закінчиться бій. Ворог нещадно гатить і по евакуаційним групам і по медичних машинах. Хлопці кажуть, що мають сильних ангелів-охоронців. В обох траплялись випадки коли від смерті їх відділяло декілька секунд.
Під час одного з обстрілів наших позицій мені по радіостанції передали що є поранені. Коли виносили одного з них - я зупинився на декілька секунд. У цей момент ворог прицільно спробував знищити групу, перед нами за декілька метрів посипались снаряди. Ці декілька секунд зупинки вберегли нам життя, - розповідає Валентин.
Таких випадків безліч. У війні немає нічого романтичного. Не існує ніякої військової романтики. Там відбуваються жахливі речі, свистять кулі над головою. Єдине, що там є - це дружба. Справжня, міцна чоловіча дружба.
На службі були різні ситуації. Поспішаючи на допомогу, не знаєш, що на тебе чекає. Не раз доводилося ризикувати своїм життям, розуміючи, що кожна хвилина дорога, адже від вчасної наданої першої допомоги залежить життя побратимів, - говорить Евгеній, - Одного разу моє життя могло обірватись в одну мить від залпу танка. На автомобілі ми вивозили поранених до стабілізаційного пункту. Водій вчасно помітив спалах та миттєво почав маневрувати на шаленій швидкості. Це врятувало нам життя.
Нагадаємо, парамедики - одні з найважливіших людей на фронті. Саме вони в екстремальних умовах надають допомогу українським військовим, часто ризикуючи власним життям евакуйовують з лінії вогню. Про власний досвід розповів бойовий медик, ветеран Роман Бенцак.
