Вінницька лікарка очолила команду, яка привезла з Норвегії титул найкращої міжнародної бригади

Українська команда бригади екстреної медичної допомоги здобула найвищий результат на 10-му національному чемпіонаті Норвегії EMSNOR26, який наприкінці серпня відбувся у місті Йєссхейм. У змаганні вперше в історії чемпіонату взяли участь міжнародні команди — крім 11 норвезьких, до участі запросили по одній команді з Данії та України.

Про це інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Міністерство охорони здоров'я України.

Українська команда отримала титул Best International Team («Найкраща міжнародна команда») і набрала 1107 балів — найвищий результат серед усіх 13 команд чемпіонату. Для порівняння, найкраща з норвезьких професійних команд, Helse Stavanger HF, отримала 1065 балів, — йдеться у повідомленні.

До складу української команди увійшли:

• Олена Воловик — лікарка, Вінницький центр екстреної медичної допомоги, лідерка команди;
• Наргіз Джавадова — лікарка, перекладачка команди;
• Роман Гук — лікар, Тернопільський національний медичний університет;
• Вадим Кошлак — парамедик.

Тренеркою команди була Галина Цимбалюк — лікарка, керівниця відділу стандартів, професійного розвитку та контролю якості Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України», а також представниця України в міжнародній суддівській колегії EMSNOR26. Брати участь в оцінюванні власної команди вона не могла. Команда вперше працювала у такому складі, проте важливу роль відіграли тренування, знання сучасних міжнародних протоколів та практичний досвід, набутий в Україні.

Ми не знали результатів до моменту оголошення переможців, хоча до мене, як до судді, доходили чутки від інших колег, що українська команда дуже добре проходить етапи — дехто навіть просив знімати відео роботи нашої команди. А вже на нагородженні несподіванка очікувала і на організаторів: вони відверто сказали, що не очікували, що найкращий результат на чемпіонаті покаже міжнародна команда, — поділилася Галина Цимбалюк.

Сценарії чемпіонату

Чемпіонат проходив у форматі 13 симуляційних сценаріїв — окремих змагальних станцій, максимально наближених до реальних умов роботи бригад екстреної медичної допомоги. Команди працювали, зокрема, зі сценаріями:

• масового випадку, спричиненого терористичним актом;
• реанімації дорослих пацієнтів;
• отруєння, сепсису та токсичної дії речовин;
• геморагічного інсульту;
• кардіогенного шоку на тлі гострого коронарного синдрому;
• домашнього насильства;
• роботи в потенційно небезпечному середовищі;
• евакуації травмованого з висотного будівельного крана.

Окремим випробуванням стало водіння автомобіля швидкої допомоги на сучасному віртуальному симуляторі. Судді оцінювали не лише правильність клінічних рішень, а й визначення пріоритетів, відповідність тактики сучасним стандартам, командну взаємодію, розподіл ролей, комунікацію всередині бригади та з пацієнтом, ситуаційну обізнаність і безпеку роботи.

З позиції симуляційного навчання це особливо цінно: висока психологічна та фізична достовірність сценарію сприяє зануренню учасника в ситуацію і створює когнітивне та емоційне навантаження, близьке до реального виклику. У певний момент команда перестає сприймати те, що відбувається, як умовне змагальне завдання і починає діяти так, як діяла б у реальній клінічній ситуації, — зазначила Галина Цимбалюк.

Виклики та досвід команди

Одним із найбільших викликів для української команди стала необхідність працювати з незнайомим автомобілем швидкої допомоги та обладнанням, яке суттєво відрізняється від того, що використовується бригадами в Україні. Додатковим викликом був мовний компонент: комунікація відбувалася одночасно норвезькою, англійською та українською мовами, а в симуляції, де рішення потрібно ухвалювати за секунди, навіть невелика мовна затримка створює додаткове когнітивне навантаження.

Український досвід особливо проявився у сценаріях, пов'язаних із потенційною небезпекою, обмеженими ресурсами та кількома постраждалими. Деякі сценарії були близькими за суттю до ситуацій, з якими українські медики стикаються в умовах повномасштабної війни — зокрема, команда відпрацьовувала надання допомоги опіковим пацієнтам після масштабної пожежі та роботу бригади в задимленому приміщенні з великою кількістю травмованих із критичними кровотечами.

У Державному закладі «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України» наголошують, що результат команди підтверджує важливість розвитку сучасних міжнародних стандартів, симуляційного навчання та командної взаємодії. Для системи екстреної медичної допомоги України загалом це сигнал, що вона здатна не лише переймати міжнародний досвід, а й бути повноцінною частиною професійної європейської спільноти.

Вінницька служба екстреної медичної допомоги також розвиває інші напрями безпеки: раніше в громаді реалізували проєкт зі встановлення автоматичних дефібриляторів у публічних місцях, а мешканцям області нагадували, як викликати швидку у разі відсутності електропостачання чи зв'язку.