Шість пошкоджених вагонів та запізнення на години: наслідки резонансної залізничної аварії на станції Браїлів
Надзвичайна подія на залізниці сколихнула Вінниччину: 18 квітня на станції Браїлів сталося бокове зіткнення швидкісного поїзда «Інтерсіті+» та теплотяга, що належить приватному кар’єру.
За попередніми даними «Укрзалізниці», причиною інциденту став людський фактор: машиніст приватного теплотяга проігнорував сигнал заборони та виїхав на колію перед пасажирським потягом. На момент зіткнення у вагонах перебувало 576 пасажирів. Хоча значних травм вдалося уникнути (медична допомога через гостру реакцію на стрес знадобилася лише одній дівчині), наслідки для техніки виявилися серйозними — пошкоджено шість вагонів. Пасажирів довелося пересаджувати на резервний рухомий склад.
Спираючись на історію експлуатації поїздів Hyundai Rotem в Україні, телеканал ВІТА ТБ склав рейтинг інцидентів за рівнем їхнього впливу на різні аспекти залізничного сполучення.
Рейтинг аварій швидкісних поїздів
- Прямий воєнний удар (28 серпня 2025 року, Київ): російська атака безпілотником на депо у Києві стала найважчим ударом по техніці. Один поїзд моделі HRCS2 отримав критичні пошкодження, що офіційно визнано першим настільки масштабним руйнуванням швидкісного складу з моменту його запуску у 2012 році.
- Масштабне сходження з рейок (29 березня 2021 року, Славгород): під час рейсу «Київ — Запоріжжя» з колій вилетіло відразу шість вагонів. Це призвело до значного руйнування інфраструктури — контактної мережі та самого залізничного полотна. Аварія паралізувала рух між великими містами на два дні.
- Зіткнення у Браїлові (18 квітня 2026 року, Вінницька область): попри шість пошкоджених вагонів, інфраструктура станції постраждала значно менше, ніж у випадку під Славгородом, а пасажири змогли продовжити рух після пересадки.
- Системна зупинка через дефекти (лютий 2014 року): технічна перевірка виявила небезпечні «втомні» тріщини у кузовах усіх десяти наявних на той час в Україні поїздів. Це призвело до повної зупинки швидкісного сполучення в країні на кілька місяців для проведення капітального ремонту коштом виробника.
- Зимовий колапс (2012–2013 роки): через неготовність корейської техніки до українських морозів поїзди регулярно зупинялися у полях. Пасажири годинами чекали на допомогу локомотивів у холодних вагонах. Це призвело до першого в історії України випадку, коли пасажир виграв суд проти «Укрзалізниці» за тригодинну затримку.
Чому не доїжджають поїзди
Експертні висновки, які озвучувались під час розслідувань усіх цих інцидентів, дозволяють виділити три головні фактори, що призводять до катастроф та поломок:
- Конструктивні прорахунки: свого часу техніки встановили, що системною проблемою швидкісних поїздів було нераціональне розташування місць кріплення кронштейнів гасителів коливань виляння. Саме це створювало надмірне навантаження на металеві балки та призводило до появи тріщин. Також виявлялися недоліки у проєктуванні даху та пантографів.
- Службова недбалість в обслуговуванні: сходження поїзда у 2021 році стало прямим наслідком грубих порушень в утриманні колії керівництвом регіональної філії. Відповідальні особи не забезпечили вчасний ремонт інфраструктури, що призвело до аварійного стану полотна.
- Людський фактор та порушення регламентів: випадок у Браїлові 2026 року підтверджує, що навіть справна техніка безсила проти порушень правил безпеки руху машиністами.
Так чи інакше аварія в Браїлові наочно продемонструвала: безпека на залізниці — це не лише міцність корейської сталі, а й дисципліна персоналу та якість колій. Поки фахівці Hyundai Rotem оцінюють збитки на Вінниччині, слід віддати належне «Укрзалізниці»: компанія цього разу доклала усіх зусиль, щоб мінімізувати незручності для пасажирів, організовуючи для них резервні поїзди та навіть «Залізні перекуси» на великих станціях.
Нагадаємо, сам інцидент став уже другим подібним випадком за останній час — схожа аварія сталася у Коломаку (Харківська область). Там теж обійшлось без жертв серед пасажирів, проте удар вантажівки був такої сили, що вагони зійшли з рейок.
