Помер уродженець Липовця, легендарний будівельник БАМу Олександр Бондар

Помер уродженець Липовця, легендарний будівельник БАМу Олександр Бондар

19:54 24.11.2021

20 листопада після тяжкої хвороби на 70-му році життя помер уродженець Липовця, Герой Соціалістичної праці, легендарний бамівець Олександр Бондар.

27 квітня 1974 року на будівництво Байкало-Амурської магістралі виїхав перший десант, до складу якого увійшли комсомольці всіх союзних республік.

2 травня 1974 року першу групу бійців Всесоюзного ударного загону гелікоптерами було доставлено з Усть-Кута на місце майбутньої станції Таюра (згодом названої Зоряною). Серед цих комсомольців був і Олександр Бондар.

Його бригада розпочинала свою роботу з вирубки просіки під трасу, будівництва дерев'яних мостів на притрасовій дорозі, спорудження водопропускних труб. Працювала на баластуванні колії.

У найважчих природних умовах бригада уклала майже 600 кілометрів залізничної колії — до Балбухти, до “золотої ланки”.

Саме бригадою Бондаря укладено рейки на Північному обході — залізничному шляху через Ангараканський перевал Північно-Муйського гірського хребта — унікальному інженерно-технічному комплексі.

Помер уродженець Липовця, легендарний будівельник БАМу Олександр Бондар

У серпні 1984 року на ділянці Таксімо-Віті комсомольсько-молодіжна бригада Олександра Бондаря встановила світовий рекорд швидкості укладання залізничного полотна: 5 400 метрів за добу. Це досягнення досі ніхто не зміг покращити.

29 вересня 1984 року на роз'їзді Балбухта в Читинській області зімкнулися рейки БАМ. Комсомольсько-молодіжні бригади Олександра Бондаря та Івана Варшавського, що йшли назустріч один одному довгі 10 років, зустрілися, ознаменувавши тим самим відкриття наскрізного руху поїздів на всьому протязі Байкало-Амурської магістралі (будівництво БАМ завершилося в 1989 році, коли магістраль здали в експлуатацію).

З 1993 року літинчанин працював у Якутії. З ініціативи Олександра Васильовича у 2006 році на будівництві залізничної лінії Томмот—Кердем організовано молодіжний загін монтерів колії “Юність Якутії”. Був наставником молодих бійців студентського будівельного загону "Легіон Молодої гвардії - Леке", який протягом п'яти років працював на цьому будівництві.

15 листопада 2011 року керував укладанням “золотої” ланки Амуро-Якутської залізниці на станції Нижній Бестях.

А нещодавно Олександр Бондар приїздив у рідний Липовець, де зустрічався з земляками.

Велика печаль огорнула рідних та близьких. Ніхто не сподівався, що через місяць після зустрічі в родинному колі на рідній землі, станеться горе. Важка хвороба не відступала і Олександр Васильович, потрапивши до однієї з московських лікарень, звідти не повернувся і залишив цей світ назавжди. За досить короткий  час в останні роки він втратив сина й доньку, що завдало неабиякого болю і страждань, останнім часом важко хворіє дружина. Скоріш за все, це і далося взнаки, - пишуть у спільноті “Липовецька громада”.

Довідка

Бондар Олександр Васильович народився 6 вересня 1952 року в селі Липовець Вінницької області.

  • У 1971 році закінчив Вінницький технікум залізничного транспорту, 1984 року - заочне відділення Іркутського інституту інженерів залізничного транспорту (1983, заочно).
  • У 1971 році після закінчення технікуму залізничного транспорту був направлений на роботу до Нижньовдинська. У травні того ж року був призваний на службу до Радянської Армії, яку проходив у Забайкаллі, у ракетних військах.
  • У травні 1973 року після закінчення служби повернувся до рідних місць. Працював на залізниці майстром дистанції колії.
  • 2 травня 1974 року у складі першої групи бійців Всесоюзного ударного загону прибув місце майбутньої станції Таюра.
  • У жовтні 1978 року комсомольсько-молодіжній бригаді Олександра Бондаря — як найдосвідченішої, кваліфікованішої та найнадійнішої — було довірено укладання шляху на Північному обході.
  • 29 вересня 1984 року на роз'їзді Балбухта у Читинській області відкрито скрізний рух поїздів на всьому протязі Байкало-Амурської магістралі.
  • Після завершення будівництва залізниці Олександр Бондар продовжував працювати на БАМ.
  • З вересня 1986 до 1989 року був головою профспілки транспортних будівельників Забайкалля.
  • З 1993 року працював у Якутії, пройшовши шлях від виконроба будівельної ділянки в Алдані до начальника оперативної групи будівництва під'їзної колії Улак-Ельга, гендиректора Балтійської будівельної компанії №22 та головного спеціаліста інжинірингової корпорації “ТрансБудСхід”.
  • Герой соціалістичної праці. Нагороджений орденом Леніна (1984), медалями “За будівництво Байкало-Амурської магістралі”; “За трудову звитягу”. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1979). Почесний громадянин Республіки Саха (Якутія) (2011).

Нагадаємо, Католицький Медіа-Центр поінформував, що 22 листопада в Чернівцях поховали о.Леоніда Ткачука. Священник помер у Могилів-Подільської лікарні.

 

Читайте також

У Літинській громаді з водойми дістали 36-річну потопельницю
У Літинській громаді з водойми дістали 36-річну потопельницю
Детальніше
Вінниця 21 травня прощається з 37-річним полеглим на фронті воїном
Вінниця 21 травня прощається з 37-річним полеглим на фронті воїном
Детальніше
Вшановуємо пам'ять Героїв-земляків
Вшановуємо пам'ять Героїв-земляків
Детальніше
У Вінниці пішла з життя талановита лікарка перинатального центру
У Вінниці померла талановита лікарка - терапевт обласного перинатального центру
Детальніше
На Вінниччині донька отримала посмертний орден загиблого на фронті батька
На Вінниччині донька отримала посмертний орден загиблого на фронті батька
Детальніше
Липовецька громада зустрічатиме “на щиті” Героя з саперного батальйону
Липовецька громада зустрічатиме “на щиті” Героя з саперного батальйону
Детальніше