Показали дослідження щодо "Кризового плану житлового будівництва у Вінниці"
Вчора, 1 грудня, відбулась презентація дослідження щодо проєкту "Кризовий план житлового будівництва у Вінниці". Обговорили результати соціологічного опитування мешканців Вінниці та переселенців щодо їхніх житлових потреб і покращення житлових умов. Крім цього, презентували урбаністичний аналіз того, в яких районах Вінниці є потенціал та супутня інфраструктура для того, щоб побудувати там більше житла.
Захід організували "Інститут розвитку міст" спільно з "Агенцією просторового розвитку" за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Декілька місяців фахівці з Cedos, Урбанина та СANactions досліджували проблему житла у Вінниці з різних сторін, аби зрозуміти, які підходи спрацюють для нашого міста. Головна мета цих досліджень – потреба мешканці Вінниці у житлі на найближчі 10 років. Висновки праці представили у вигляді схем, таблиць, карт, графіків та статистичних даних та обговорили плани на майбутнє.
Проводячи дослідження ми намагалися в загальному зрозуміти скільки будувати житла в перспективі, для кого воно має бути доступним, де його будувати і яка роль муніципалітету – це все відкриті питання. Також ми ставили за мету дослідити якнайбільше даних, щоб знайти відповіді на поширені питання у житловій політиці, – говорить директор "Інституту розвитку міст" Назар Коваленко.
Щоб вирішити житлову проблему, необхідно подбати про ефективні засоби впливу на житлову політику, враховуючи нові виклики сьогодення.
Команда "Урбанина", проаналізувавши 12 районів Вінниці, презентувала результати та продемонструвала, де у нашому місті є потенціал та інфраструктура для того, щоб побудувати там більше житла. Оцінивши всі фактори експерти дійшли висновку, що наразі найбільше ущільнення можливе на Замості та Вишеньці, а тому основна частина нової забудови має припадати саме на ці райони. Адже у них відповідна щільність населення та робочих місць, також вони мають вільні місця в школах та дитячих садочках, наявні лікарні та магазини, транспортна мережа й озеленення.
Соціологічне опитування щодо потреб у житлі та покращенні умов проживання провів аналітичний центр CEDOS. Які опитали 413 вінничан, та 107 внутрішньо переміщених осіб, які нині мешкають у Вінниці. За результатом дослідження 18-20% вінничан та 36-37% переселенців мають бажання або потребу змінити житло. Ось тільки переважній більшості заважає брак коштів. У перспективі ці дані буде враховано при плануванні житлового будівництва у Вінниці.
Часто переселенці живуть у кімнаті по 3-4 людини й це досить складні умови, якщо порівнювати з місцевими мешканцями. Деякі вінничани також говорили, що були б раді переїхати з багатоквартирного будинку у приватний. Водночас внутрішньо переміщеним особам потрібно просто хоч якесь помешкання. Тільки люди не мають грошей, щоб змінити житло, – розповів директор CEDOS Іван Вербицький.
CANactions дослідили світові моделі доступного житла на прикладах Відня (Австрія), Тюбінгена (Німеччина) та Цюриха (Швейцарія). Більше про цю інформацію можна дізнатися за хештегом #ІРМ_про_житло. Також була третя презентація – про пошук моделі доступного житла. Результати по цьому дослідженню дали розуміння, якою є роль міста у створенні доступнішого житла.
На наступний рік заплановано розробити План дій, який включатиме пропозиції щодо ущільнення житлової забудови, створення доступного житла в гуртожитках, які не використовуються, а ще спробують оновити програму "Муніципального житла". Результати цих трьох досліджень складуть основу для подальшого обговорення проблемного питання щодо житлового будівництва у Вінниці та якісній відбудові у повоєнний час, - інформує Вінницька міська рада.
Дослідження та організація публічних заходів відбулися за підтримки проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні II", який виконується німецькою урядовою компанією "Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH". Проєкт фінансують Уряди Німеччини та Швейцарії.
Нагадаємо, фахівці "Інституту розвитку міст" продовжують організовувати у Вінниці серію різноманітних тренінгів. Вони реалізуються в межах впровадження Інтеркультурної стратегії Вінницької міської територіальної громади.
