Гайсинська громада прощалась з молодим офіцером підрозділу сил спецоперацій
Гайсинська громада прощалась з молодим офіцером, командиром групи підрозділу сил спецоперацій Владиславом Яковенком.
Про це 12 липня інформує Гайсинська міська рада.
Бубнівська громада з почестями провела в останній земний шлях молодого офіцера, звитяжного воїна, безстрашного захисника одного із підрозділів сил спеціальних операцій – Владислава Юрійовича Яковенка, - йдеться у повідомленні.
Владислав народився 26.04.1999 року у селі Пологи Теплицького району. Загальну середню освіту здобув у Бубнівській сільській школі. Закінчив Київський університет біоресурсів та природокористування. Під час навчання у виші закінчив військову кафедру, отримавши офіцерське звання молодшого лейтенанта. Розпочав свою трудову діяльність на МХП у Ладижині. У 2019 році створив сім’ю та мав великі плани на майбутнє.
Та повномасштабне вторгнення змінило долі мільйонів українців. Не став виключенням і Влад Яковенко.
Як і тисячі справжніх чоловіків, молодий, завзятий і відважний козак добровольцем одягнув по мобілізації піксель, взяв до рук зброю та пішов захищати свою Батьківщину у складі 95 десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях в Серебрянському лісі на Луганщині, у битвах за Терни та Макіївку. З 2024 року перейшов до одного із підрозділів Сил спеціальних операцій, адже мав надзвичайно складний бойовий досвід, професійну підготовку, величезний багаж знань та навичок у своїй роботі. Був командиром групи СпП роти СпП загону Спецоперацій.
У 2024 році у воїна народилась донечка Поліна, яка стала для нього цілим всесвітом. Він завжди обіцяв повернутися до своїх дівчаток…але на жаль доля розпорядилася по іншому…
10 липня молодий 26-річний офіцер, капітан Владислав Юрійович Яковенко, таки повернуся додому із фронту. Але не так, як мріяли рідні та сподівалися друзі. Земля, за яку він боровся, тепер стала його останнім прихистком. Воїн загинув 7 липня на Сумщині під час стрілецького бою з противником. Під час виконання бойового завдання, він отримав складне наскрізне кульове вогнепальне поранення, яке було не сумісне з життям.
В одну мить ворожа куля – обірвала молоде життя…в одну мить молода дружина Юлія Володимирівна стала вдовою, а семимісячна донечка Поліна напівосиротіла…в одну мить мати та батько втратили сина, громада земляка, а Україна – Захисника.
Оборонця провели в останню путь з належними почестями, скорботою і вдячністю за його гідний бойовий шлях.
Поховали воїна на кладовищі села Бубнівка під залпи почесної варти та звучання Гімну України на Алеї Слави.
Нагадаємо, вінничанин Валерій Перевалов воював за майбутнє дітей, рідних та України, не шкодував сил до останньої миті свого життя. Загинув воїн на фронті минулого року. Вінницька громада проводжає його на вічний спочинок.
