Чому вінницький бізнес не поспішає наймати іноземних працівників

Провідні експерти обговорили дефіцит робочої сили на Вінниччині, міфи навколо іноземних працівників та перспективи повернення українських біженців з-за кордону. Україна, і зокрема Вінниччина, стикнулася із серйозними демографічними та економічними викликами на тлі війни.

Про це в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомили доктор економічних наук, експерт із міграції Андрій Гайдуцький та заступник директора Інституту демографії Олександр Гладун.

У травні-червні соцмережами ширилася хвиля чуток про нібито масове завезення дешевої робочої сили з Пакистану та арабських країн, яка супроводжувалася діпфейками та штучно створеними фотографіями. Цей інформаційний сплеск навіть спровокував нечисленні протести та петицію до Кабміну, яка зібрала понад 25 тисяч підписів.

Андрій Гайдуцький пояснює, що за роки незалежності іноземці з Індії, окрім країн СНД, справді входили до трійки націй, що найчастіше приїжджали до України, але переважно це були студенти, які після навчання поверталися додому. 

Чому вінницький бізнес не залучає іноземців

Поки що вінницькі підприємці не виявляють активного інтересу до працевлаштування іноземної робочої сили. Бізнес стримують серйозні регуляторні та фінансові бар'єри — за залучення одного іноземця роботодавцю необхідно сплатити разовий внесок у розмірі від 20 до 40 тисяч гривень.

Через брак працівників в Україні стрімко зростають заробітні плати — це рекордні темпи за час війни. За перші пів року ціни зросли приблизно на 6%, тоді як зарплати підскочили аж на 17%, хоча за звичайних умов зростання виплат має перевищувати інфляцію лише на 1–2%. Ситуацію ускладнює й скорочення чисельності населення у Вінниці через демографічні причини, що веде до зменшення кількості споживачів для місцевих компаній.

Як заробити на трудових мігрантах

Андрій Гайдуцький зазначає, що використання країни мігрантами для транзиту до Європи — це нормальна світова практика, на якій успішно заробляють такі країни, як Сінгапур та ОАЕ. Україна спроможна отримувати вигоду на трьох етапах: на транспорті та логістиці під час в'їзду, під час безпосередньої роботи, коли мігранти сплачують податки, а також при їхньому виїзді чи поверненні додому.

Демографічний колапс

Заступник директора Інституту демографії Олександр Гладун описує ситуацію в країні як критичну.

У першому півріччі цього року смертність перевищила народжуваність приблизно в 3,5 раза, — зазначив Олександр Гладун.

За експертною оцінкою, чисельність населення України на підконтрольних територіях наразі становить від 27 до 28 мільйонів осіб, в середньому 27,5 мільйона. Водночас за кордоном через війну перебуває близько 5,8–5,9 мільйона українців. При цьому міграційні процеси почалися задовго до повномасштабного вторгнення — ще до війни лише в Європейському Союзі посвідку на проживання мали близько мільйона українських громадян.

Чи є шанси на повернення біженців

Повернення українців з-за кордону залежить від багатьох чинників: умов закінчення війни, наявності житла та робочих місць. Опитування показують, що готовність повернутися у разі відновлення кордонів 1991 року є на 25% вищою, ніж у разі зупинки війни на лінії розмежування.

Експерти наголошують: що довше триває конфлікт, то менше людей захоче повернутися. Нормальним показником за таких умов вважатиметься повернення хоча б 25–30% громадян.