Загинув на Харківщині: Вінниця проводжає у вічність Героя Максима Кошеля
Кошель Максим Васильвич став на захист рідної країни на початку повномасштабного російського вторгнення. У званні головного сержанта воював у лавах в/ч А1231. Перебував у багатьох гарячих точках війни.
Саме завдяки вправним діям Максима усі підлеглі змогли вийти неушкодженими з-під смертельного вогню поблизу села Кринки. Згодом після відновлення сил та здоров'я Максим знову повернувся на передову. Цього разу воював у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, в якій був командиром гранатометного відділення.
Загинув воїн 14 червня у бою під містом Вовчанськ. Він практично пожертвував власним життям заради порятунку пораненого побратима, - інформує Вінницька міська рада.
Максим Кошель народився 5 серпня 1993 року у сім’ї кадрового військового. Тому його дитинство було пов’язане з частими переїздами по гарнізонних містечках. Середню школу закінчив у Миколаєві. Далі було навчання в університеті "Україна" за фахом "Комп’ютерна інженерія". Однак за прикладом батька своє життя також вирішив пов’язати з військовою службою. Після строкового вишколу, який проходив у Президентському полку, продовжив захищати Батьківщину за контрактом. Чимало років охороняв прикордонні рубежі. Втім незадовго до повномасштабного вторгнення чоловік вирішив спробувати реалізуватися й у цивільному житті.
Але не судилося, - розповідає дружина полеглого Героя Анжеліка, теж військова, яку з початком повномасштабного вторгнення перевели на службу до Вінниці. - Максим одразу рушив на призовний пункт і наполегливо просився до війська. Він був дуже відповідальним і дуже любив рідну країну… На війні чоловік завжди думав про інших. Був надзвичайно добрим та чуйним. І не лише до людей, а й до тварин. Не випадково останнім часом мав позивний Кот. Вдома на нього також чекав пухнастий улюбленець, який зараз не знаходить собі місця, плаче за своїм господарем…
Церемонія прощання із Максимом розпочнеться о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Нагадаємо, на 37 році життя помер військовий із села Радівки Володимир Салюк, який захищав рідну землю від російських окупантів. Народився Володимир Салюк 28 вересня 1987 року у Радівці. Після закінчення місцевої школи навчався у Вінницькому вищому художньому училищі №5.
