Вінниця серед лідерів безбар'єрності України: як створюють 12-кілометровий маршрут
Вінниця стабільно утримує позиції у трійці лідерів України за індексом безбар'єрності громади. Як пілотний учасник загальнонаціонального проєкту «Рух без бар'єрів», місто активно втілює масштабні інфраструктурні та соціальні зміни, ключовим елементом яких є перший комплексний безбар'єрний маршрут завдовжки близько 12 кілометрів.
Про це 19 серпня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив член Національної Ради з безбар'єрності та амбасадор проєкту «Рух без бар'єрів» Віталій Пчолкін.
Завдяки такому підходу на одному з об'єктів аудиту вдалося виконати 85% рекомендацій усього за півтора року, — розповів Віталій Пчолкін.
Для Вінниці безбар'єрність — це не нова історія, а послідовна робота, яка триває десятиліттями. Рушійною силою цього процесу ще на початку 2000-х років стала громадська діячка Раїса Панасюк, яка привернула увагу міської влади до потреб людей з інвалідністю. Її ініціативу підтримав тодішній міський голова Володимир Гройсман, що й дало старт системним змінам у громаді.
У 2017 році Раїсу Панасюк було призначено Уповноваженим Президента з питань прав людей з інвалідністю, що вивело вінницький досвід на загальнонаціональний рівень. Саме у Вінниці створювалися перші служби перевезення та супроводу для людей на кріслах колісних, а перший міський Центр надання адміністративних послуг, відкритий ще у 2008 році, від самого початку проєктувався за принципами доступності та комфорту для кожного.
Що передбачає 12-кілометровий безбар'єрний маршрут
Нині поняття безбар'єрності у Вінниці значно розширилося й охоплює шість ключових напрямків Національної стратегії, ініційованої Першою леді Оленою Зеленською. Наразі у місті впроваджується масштабний безбар'єрний маршрут, у межах якого проводяться такі роботи:
- оновлення кількох кілометрів вуличної мережі;
- адаптація зупинкових комплексів під сучасні стандарти доступності;
- встановлення інклюзивних ліфтів та пандусів у житлових будинках;
- системна модернізація громадського транспорту, зокрема впровадження низькопідлогових секцій у трамваях.
Загалом у межах програми «Рух без бар'єрів» у Вінниці заплановано реалізувати 24 об'єкти. Половину з них, 12 проєктів, успішно виконали у 2025 році. Ще дев'ять проєктів перебувають у роботі прямо зараз, а три об'єкти довелося виключити через обмеження фінансування з місцевого бюджету.
Вінницькі проєкти проходять ретельну експертизу в проєктному офісі профільного міністерства на відповідність державним будівельним нормам. Проте головним критерієм якості є безпосереднє тестування готових об'єктів маломобільними вінничанами, амбасадорами та громадськими організаціями.
Інклюзивний дитячий майданчик
Важливою складовою безбар'єрного маршруту є розвиток дитячої інклюзії. У самому серці Вінниці — на Європейській площі — розпочали облаштування сучасного безбар'єрного дитячого простору. Стару локацію вже повністю демонтували, фахівці підготували нову основу, поверх якої укладуть тротуарну плитку та спеціальне травмобезпечне покриття.
На оновленому майданчику встановлять 17 малих архітектурних форм та вісім сучасних атракціонів. Три з них будуть повністю інклюзивними та доступними для дітей на кріслах колісних: спеціальний батут, дворівнева пісочниця та інклюзивна карусель. Проєкт повністю фінансується з міського бюджету і покликаний забезпечити рівні умови для відпочинку та гри всіх найменших мешканців громади.
Чому вінницький підхід ставлять у приклад Україні
Віталій Пчолкін зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення ставлення суспільства до інклюзії кардинально змінилося — громади почали активніше помічати та усувати наявні бар'єри.
Він навів у приклад підхід громад Вінниччини: замість очікування на масштабне фінансування для глобальної реконструкції, тут ділять роботу на невеликі етапи та починають діяти навіть із мінімальними ресурсами.
Хто такі амбасадори безбар'єрності
Для налагодження діалогу з мешканцями та роз'яснення важливості змін у місті активно розвивають інститут амбасадорства. На загальнонаціональному рівні рушіями проєкту є Людмила Нецкіна та Сергій Колумбет. Нещодавно Рада безбар'єрності при Вінницькому міському голові розглянула ще шість кандидатур місцевих лідерів думок, які добровільно стануть комунікаційними містками у громаді.
Як резюмує Віталій Пчолкін, в основі всієї цієї великої роботи лежать три ключові слова зі Словника безбар'єрності, які має пам'ятати кожен: «Безбар'єрність», «Гідність» та «Людина». Адже будь-які зміни мають сенс лише тоді, коли в центрі уваги стоїть конкретна особистість.
