Тривалий час вважався зниклим безвісти: Вінниця віддає останню шану 40-річному захиснику
1 жовтня у Вінниці прощаються з воїном Сергієм Порицьким на позивний «Компас». Захисник загинув у бою на Донеччині, йому було 40 років.
Про це інформує ВІТА ТБ посилаючись на Вінницьку міську раду.
Спочатку служив сапером у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади, а згодом долучився до лав 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де виконував обов'язки старшого стрільця-оператора, — йдеться у повідомленні.
Уродженець Вінниці не мріяв про військову кар'єру, проте після початку повномасштабного вторгнення одним із перших став на захист України. Зброю узяв до рук у грудні 2022 року. Його фронтові шляхи пролягали через Сумщину, Чернігівщину та Донеччину.
Після запеклого бою 9 березня 2024 року поблизу села Тоненьке Покровського району воїн тривалий час вважався зниклим безвісти. Згодом найгірші побоювання підтвердилися — Захисник загинув.
Позивний «Компас» Сергій отримав на війні не випадково. За словами його сестри Ольги, як інженер із телекомунікацій він чудово знався на картографії, безпомилково визначав розташування підрозділу та прокладав маршрути на місцевості, і побратими дуже це цінували.
Сергія на передовій також щиро любили за чуйне серце, надійне плече та безвідмовність. Він розумів, що з Донецького напрямку можна не повернутися, але для нього не існувало компромісів із власною совістю чи втечі від обов'язку. Сергій обрав шлях воїна і до останнього мужньо захищав рідну землю, — згадує Ольга.
Мріяв побувати на «Донбас Арені»
Сергій Порицький народився 10 липня 1983 року у Вінниці. Закінчив школу №29, а потім Вище професійне училище №4, де здобув спеціальність у сфері телекомунікацій. Згодом поглибив знання в Харківському фаховому коледжі інформаційних технологій та на заочному відділенні Одеської національної академії зв'язку.
Певний час чоловік працював за фахом, а в останні роки — оператором на кондитерській фабриці «Рошен».
Сергій неймовірно любив життя та намагався прожити його без жалю за втраченими можливостями. Він прагнув нових знань та мав надзвичайно добре серце — якби міг, обійняв би цілий світ. Брат надзвичайно любив двох своїх племінників і саме заради їхнього мирного майбутнього пішов на війну. Моєму сину Сергій, зокрема, передав велику пристрасть до футболу й щиро радів його першим крокам у спорті. Сам же палко вболівав за «Шахтар» і мріяв колись потрапити на «Донбас Арену», щоб повболівати за улюблену команду. На жаль, доля розпорядилася інакше, і на Донеччині йому довелося прийняти свій останній бій, — розповіла сестра Героя.
Де попрощаються із Захисником
Порядок церемонії прощання:
- об 11:00 — на вулиці С. Зулінського, 33;
- о 12:30 — у храмі Святих Жон-Мироносиць на вулиці Київській, 130;
- о 14:00 — чин поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
У міській раді висловлюють співчуття рідним і близьким полеглого воїна та закликають шанувати пам'ять загиблих Захисників України.
Напередодні вінничани також віддали шану 56-річному Герою-кулеметнику Володимиру Зінченку, який загинув у боях на Донецькому напрямку.
Окрім цього, міська громада попрощалася з воїном 214-го окремого штурмового батальйону Рустамом Кравчуком, який віддав життя за Україну під час виконання завдання на Покровському напрямку.
