Програма адаптації ветеранів у Вінниці: як проходить відновлення

У Вінницькій громаді вже другий рік поспіль успішно реалізують програму соціальної адаптації для ветеранів та їхніх сімей. Проєкт фінансується за кошти міського бюджету та розроблений відповідно до державного стандарту соціальної адаптації, аби допомогти захисникам відновити сили та швидше повернутися до цивільного життя.

Про це 21 серпня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ розповіла практична психологиня Ірина Ковиліна.

Найчастіше за допомогою спочатку звертаються саме жінки — дружини та матері військових, — зазначила Ірина Ковиліна.

Програму, яку втілює Вінницький міський центр соціальних служб спільно з реабілітаційним центром, розраховано на бійців, з моменту списання чи закінчення служби яких минуло не більше ніж пів року. Відновлення проходить у два послідовні етапи.

Виїзний та домашній етапи відновлення

Виїзний етап триває 8 днів і 7 ночей та проходить на базі сучасного медично-рекреаційного закладу області, який організатори називають «місцем сили» через унікальну природу та сучасне медичне обслуговування. Тут ветерани та їхні дружини отримують індивідуальні медичні послуги — лікувальну фізкультуру, басейн, водні вправи, фізіотерапію та бальнеологічний кабінет із хвойними й бішофітними ваннами. Також передбачена психотерапія та щовечірні сімейні арттерапевтичні заходи, які допомагають подружжю знову відчути себе єдиним цілим.

Домашній етап триває від 3 до 6 місяців — після повернення додому фахівці центру продовжують підтримувати родини, допомагаючи їм адаптуватися у звичному середовищі та розв'язувати побутові та соціальні проблеми.

Торік таку адаптацію пройшли вісім родин, а цього року — вже сім. Міська влада на найближчій сесії планує виділити додаткове фінансування для проведення наступного заїзду ще для семи сімей, який запланований на період з 6 по 13 вересня.

Психологічні виклики та практичні поради родинам

За словами Ірини Ковиліної, адаптація — це складний період, адже ветерани після повернення ще тривалий час, від 6 місяців до 3 років, ментально продовжують перебувати на війні, подумки залишаючись із побратимами.

Часто родини стикаються з проявами посттравматичного стресового розладу. Фахівці виділяють три ключові симптоми розладу, на які варто звернути увагу:

• спогади, які травмують, та нічні кошмари — коли людина постійно згадує пережите вдень, а вночі це повертається у вигляді жахів;
• уникання — небажання говорити про війну, уникання звичних радощів та речей, які раніше приносили задоволення;
• гіперзбудження — постійний стан напруги, спроби все контролювати та відчуття загрози навіть тоді, коли небезпека минула, що може супроводжуватися спалахами агресії.

Алгоритм дій: як допомогти ветерану під час нічного кошмару

Якщо військовий прокинувся серед ночі в стані паніки чи кричить, близьким вкрай важливо правильно зреагувати, аби не нашкодити ні собі, ні йому:

• забезпечити безпеку — уникати будь-яких різких рухів, голосних звуків і не підходити занадто близько, адже в цей момент людина не усвідомлює реальність і може сприйняти близьку особу як загрозу;
• звернутися голосом — спокійним, тихим і навіть дещо монотонним тоном покликати ветерана на ім'я;
• повернути у реальність — чітко проговорити факти: «Ти тут. Ти вдома, у безпеці. Я твоя дружина. Ти вже не на війні, це просто був сон».

Директорка Вінницького міського центру соціальних служб Наталія Добровольська додає, що на початку виїзного етапу ветерани часто виявляють агресію до психологів. Це пов'язано з негативною асоціацією: під час служби робота з психологами зазвичай передувала виряджанню у гарячі точки. Проте вже на 7–8 день спільної роботи бійці розкриваються, просять вибачення за перші емоції та щиро дякують за підтримку.

Працевлаштування та нові можливості

Аналіз потреб учасників програми свідчить, що близько 90% ветеранів потребують допомоги у пошуку нової роботи. Через погіршення здоров'я чи отримані травми вони часто не мають можливості повернутися на колишні робочі місця.

Для розв'язання цієї проблеми місто залучає партнерів, які пропонують захисникам гранти на запуск власної справи.

Наприклад, під час нещодавньої зустрічі у фонді Червоного Хреста ветеранам презентували дві потужні грантові програми, і більшість присутніх учасників адаптаційного заїзду вже виявили намір узяти в них участь.

Як вінничанам долучитися до програми

Щоб стати учасником програми соціальної адаптації, необхідно відповідати двом ключовим вимогам: бути зареєстрованим у муніципальному реєстрі управління ветеранської політики Вінниці, а термін з моменту повернення з війни чи отримання статусу не має перевищувати 6 місяців.

Подати документи, зокрема посвідчення учасника бойових дій, можна у Прозорих офісах міста: мешканці Правого берега можуть звернутися до Прозорого офісу на вулиці Космонавтів, 30, а мешканці Лівого берега — до Лівобережного Прозорого офісу на вулиці Замостянській, 85. Також отримати консультацію та підтримку можна безпосередньо у Вінницькому міському центрі соціальних служб за адресою: вулиця Соборна, 50, четвертий поверх.