Новий аортальний клапан через прокол у паху: вінницькі кардіологи освоїли нові технології

У Вінницькому кардіоцентрі почали замінювати аортальний клапан без розрізу грудної клітки та зупинки серця. Лікарі вже провели перші три такі операції.

Про це 29 вересня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив директор Першого Вінницького територіального медичного об'єднання, медичний директор кардіоцентру Ярослав Воронін.

Замість великого розрізу грудини чи бокової торакотомії лікар робить невеликий прокол або хірургічний доступ розміром близько 3 см у ділянці паху. Через стегнову артерію заводять тонкий катетер діаметром 6,5–7 мм, за допомогою якого новий біологічний протез доправляють прямо до серця, розширюють звужений клапан та імплантують новий, — йдеться у сюжеті.

Процедура TAVI — транскатетерна імплантація аортального клапана — призначена насамперед для людей похилого віку та тяжкохворих пацієнтів, яким протипоказана класична відкрита операція. Про нову методику медики Вінницького центру серцево-судинної патології розповіли напередодні Всесвітнього дня серця. Заклад входить до п'ятірки лідерів в Україні за кількістю та складністю хірургічних втручань.

До впровадження технології вінницькі кардіохірурги готувалися три роки: навчалися онлайн і стажувалися в університетській клініці польського міста Бидгощ, з якою кардіоцентр підписав меморандум про співпрацю. Пацієнтів відбирають ретельно: після комп'ютерної томографії параметри серця й судин додатково перевіряє фахівець компанії-виробника протезів.

Історія першої пацієнтки

Однією з перших таку операцію перенесла вінничанка Людмила Мороз. Вона звернулася до лікарів через задишку, високий тиск і гострий біль у грудях. Обстеження виявило миготливу аритмію та критичне звуження аортального клапана.

Отвір в аорті дуже малий: має бути 2–2,5 см, а в мене — 0,7 см. Потрібна була операція. Але для мене операція означала одне — різати грудину, тому в мене навіть мови про це не могло бути! Я на це не погоджувалася. Та коли мені пояснили, що існує безрозрізний метод, я вирішила спробувати. Я надзвичайно вдячна медикам за увагу та за все, що вони для мене зробили, — розповіла Людмила Мороз.

Після такого втручання пацієнти проводять у лікарні лише 2–4 дні, а повна реабілітація триває від 5 до 10 днів.

Понад 2300 операцій на рік

Вінницький кардіоцентр виконує майже 95% усіх видів кардіохірургічних втручань — від стентування коронарних артерій і встановлення кардіостимуляторів до складних операцій на аорті та клапанах. Раніше по таку допомогу пацієнти мусили їхати до Києва або за кордон. Лише торік тут провели понад 2300 операцій на відкритому серці.

З настанням осінніх холодів навантаження на заклад традиційно зростає: частішають скарги на аритмію, стрибки тиску та біль у серці. У робочий день до кардіоцентру звертаються 50–60 пацієнтів, а бригади екстреної допомоги доправляють до 15 невідкладних хворих щодня, нерідко кількох одночасно. Близько 60% звернень припадає на інтервенційні втручання та коронарографію, ще 40% — на лікування загострень серцевої недостатності.

Інфаркт «молодшає»

Лікарі дедалі частіше виявляють серцеві хвороби у відносно молодих людей.

Якщо раніше інфаркт у віці до 40 років вважався винятковою рідкістю, то сьогодні такі випадки становлять вже 1–3% від усіх гострих коронарних синдромів. Якщо п'ять років тому головною причиною ми називали малорухомий спосіб життя, то зараз додався потужний стресовий фактор через щоденні негативні новини та ворожі обстріли, — зазначив Ярослав Воронін.

Кардіологиня Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова Сюзанна Солтані пояснила, як воєнний стрес впливає на судини.

Під час гострого стресу відбуваються потужні викиди адреналіну та катехоламінів, які спазмують судинні стінки. Якщо людина має атеросклеротичну бляшку, під дією судинного спазму вона може зруйнуватися, утворивши тромб, що й призводить до інфаркту. Хронічний стрес діє як постійне перенавантаження: підвищений тиск безперервно тисне на серцево-судинну систему, збільшуючи ризик гіпертензії, інфарктів та інсультів, — розповіла Сюзанна Солтані.

За даними останнього з'їзду кардіологів, середній вік перших серцево-судинних катастроф змістився з 60 до 40–55 років. До групи підвищеного ризику належать:

• люди із зайвою вагою та гіпертонією;
• хворі на цукровий діабет, а також ті, хто палить чи зловживає алкоголем;
• люди з порушеним режимом сну та звичкою «заїдати» стрес;
• військовослужбовці та внутрішньо переміщені особи, які тривалий час перебувають під психоемоційним навантаженням;
• люди зі спадковою схильністю до ранніх інфарктів.

Як діяти при підозрі на інфаркт

Лікарі називають такі перші ознаки інфаркту міокарда:

• різкий тиснучий або пекучий біль за грудиною;
• біль, що віддає в ліву руку, плече або нижню щелепу;
• задуха, брак повітря;
• раптовий холодний піт та оніміння кінцівок.

У такому разі потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу. Бригада за затвердженим маршрутом доправляє пацієнта одразу до катетеризаційної лабораторії кардіоцентру. Після швидкої діагностики — електрокардіограми та ехокардіографії — хворому проводять коронарографію і встановлюють стент, щоб відновити кровотік в артерії.

Щоб зберегти серце здоровим, вінницькі кардіологи радять проходити профілактичні огляди в кардіолога з 35–40 років, а за наявності факторів ризику — раніше. Також варто щотижня ходити пішки від 150 до 300 хвилин, як рекомендує ВООЗ, збалансовано харчуватися, контролювати вагу, відмовитися від куріння та надмірного вживання алкоголю й не пропускати прийом призначених лікарем препаратів від тиску.

Медики регіону вже проводили унікальну процедуру «TAVI» спільно зі столичними спеціалістами, втілюючи заміну аортального клапана без розрізу грудної клітини.

Окрім успішного освоєння операцій за технологією TAVI, фахівці закладу впроваджують й інші інноваційні втручання, зокрема провели кардіонейроабляцію для лікування порушень серцевого ритму.