Двоє синів чекали батька з фронту: Вінниця прощається з Героєм Максимом Ковальовим

4 вересня Вінниця прощається й проводжає в останню путь старшого солдата Максима Ковальова, який загинув 20 березня 2025 року поблизу села Водяне Друге на Донеччині. Воїн із позивним «Сід» захищав країну з березня 2022 року. Йому назавжди залишиться 41 рік.

Про це інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Вінницьку міську раду.

Свій бойовий шлях старший солдат розпочав у 115-й окремій механізованій бригаді, а згодом його фронтовою родиною стала 117-та окрема механізована бригада. Максим служив гранатометником та виконував обов'язки старшого навідника гранатометного відділення, мужньо тримаючи оборону на сході країни.

Життя Максима — це приклад внутрішньої сили та глибокої відповідальності. Чоловік не гнався за високими посадами — ні на військовій службі, якій віддав найкращі роки своєї молодості, ні в цивільному житті. Він був серед тих, хто з перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Потім була щоденна служба, найважчі напрямки фронту і єдине бажання: вибороти перемогу й живим повернутися до родини та дітей, — каже дружина полеглого воїна Ірина.

Максим Ковальов народився у Вінниці 3 травня 1983 року. Тут закінчив середню школу №27 та Вище художнє професійно-технічне училище за спеціальністю «Монтаж сантехнічних систем, зварювальні та художньо-металеві роботи». Майже одразу після проходження строкової служби в армії Максим підписав контракт зі Збройними Силами України, який згодом кілька разів переукладав. При Штабі Повітряних сил служив до 2017 року, після чого повернувся до цивільного життя.

До початку повномасштабного російського вторгнення чоловік працював на ДП «Електричні системи». Разом із дружиною виховував двох синів, яким зараз 8 та 5 років.

Максим був надзвичайно щирим та добрим. Він цінував життя і щедро дарував своє тепло кожному, хто був поруч. Коли батьки пішли у засвіти, чоловік для своїх сестри та брата став найкращим другом та наставником. А яким Максим був батьком — годі й описати словами… Він усе своє серце віддавав дітям. За вдачею чоловік був великим мрійником із золотими руками та талантом до винахідництва та конструювання. Йому вистачало одного погляду на пристрій, щоб збагнути, як його вдосконалити. Максим мав безліч світлих планів, яким, на жаль, не судилося здійснитися, — ділиться дружина.

Вінниця прощається з Героєм

• Церемонія прощання з Максимом Ковальовим розпочнеться об 11:20 живим коридором на вулиці Д. Бадіки (поблизу ВХПТУ №5) та о 12:00 — у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
• Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Рідним і близьким Захисника висловлюють співчуття — вічна пам'ять і шана полеглим Захисникам України.

Подібні церемонії прощання Вінниця проводить із важким серцем, але регулярно — нещодавно громада так само прощалася з майстром-столяром, який став воїном 3-ї ОШБр, а на Сабарівському кладовищі, де спочине Максим Ковальов, торік висадили алею сакур у пам'ять про загиблих Героїв. Прощалася громада і з іншими земляками, які загинули на Донеччині.