Для Вінниці створили Археологічний атлас
30 червня у хабі "Місто змістів" презентували Археологічний атлас території Вінницької міської ОТГ. Це документ, у якому систематизовано інформацію про археологічну культурну спадщину на території міста. У ньому є розгорнута база археологічних пам'яток Вінниці. Цікаво, що під час проведення досліджень для створення атласу археологи здійснили ряд відкриттів.
Під час презентації перший заступник директора департаменту архітектури та містобудування – головний архітектор міста Євгеній Совінський розповів, що атлас - це, перш за все, розвідка археологічної спадщини, яка дозволила створити мапу археологічних об'єктів. Адже раніше чіткого місця розташування багатьох пам'яток не було зафіксовано документально. Для уточнення таких даних археологи провели спеціальні дослідження.
У Вінниці є пам'ятки архітектури, історії, монументального мистецтва, археології. Якщо пам'ятки архітектури ми можемо побачити, зайти у них, дізнатись їхній стан на даний момент, то з пам'ятками археології так не можна зробити, адже вони здебільшого під землею. Крім того, є поняття «пам'ятка» і «об'єкт культурної спадщини», а територія середмістя є суцільним культурним шаром на території якого не визначено окримих памяток. Задля оперування всіма цими процесами нам потрібно було виготовити свого роду дорожню карту – документ, у якому буде зазначена археологічна спадщина та те, як з нею потрібно поводитись. Атлас створювався для того, щоб збалансувати містобудівну діяльність та археологічну частину культурної спадщини міста. На сьогодні атлас – це містобудівна документація. Ми працюємо над тим, щоб ввести його в процедуру містобуівнї діяльності, – каже Євгеній Совінський.
Над створенням атласу працював колектив Вінницького обласного краєзнавчого музею, фахівці консультувались з департаментом архітектури та містобудування і КП "Центр історії Вінниці".
Для створення археологічного атласу ми проводили розвідкові археологічні роботи з шурфування. Тобто це не була повномаштабна робота, адже вона зайняла б дуже тривалий час. Спочатку ми вивчили всі бібліографічні та архівні дані про існування об'єктів археологічної спадщини на території Вінницької територіальної громади. Вони мали різний рівень точності і достовірності. Після цього, ми побували на цих місцях і перевірили їх з точки зору перспективи пошуку нових невідомих археологічних об'єктів. Якщо знаходили певні рештки на поверхні, закладали шурфи, тобто, проводили невеликі розкопки, щоб уточнити інформацію, – каже завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею, керівниця археологічної експедиції, яка працювала над створенням археологічного атласу, Ольга Грабовська.
Також Ольга Грабовська розповіла про цікаві знахідки під час досліджень. Найбільше відкриттів археологи зробили під час дослідження території П'ятничанського лісу.
Там було виявлено три раніше невідомих археологічних об'єкти. Це великий курганний могильник, поселення, орієнтовно XVI-XVII століття, та найцікавіша пам'ятка – це двошарове поселення періоду пізнього палеоліту та скіфського часу другої половини першого тисячоліття нашої ери, – каже Ольга Грабовська. – Хоча дослідження були розвідкові, нам пощастило натрапити на господарську яму скіфського часу та пізньопаліотичну майстерню, що взагалі можна вважати рідкістю. Я вважаю, що цей об'єкт є перспективним з точки зору його дослідження.
Під час презентації атласу директор КП "Центр історії Вінниці" Олександр Федоришен зазначив, що археологія є цікавою не лише в контексті давніх часів.
Є величезна кількість недосліджених "плям" ближчого до нас часу, зокрема і періоду Української революції. Один з таких важливих епізодів – у вересні 2020 року були пошукові дослідження на території суміжної ділянки з 45-им заводом по вулиці Стрілецькій, де був виявлений військовий український цвинтар періоду 1919-1920 років. Наразі пошуковцями створений інформаційний звіт, вирішується питання про продовження цього дослідження і, безумовно, про подальшу меморіалізацію цієї ділянки. Сьогодні, в контексті презентації археологічного атласу, запропоновано відмітити цю ділянку та створити певний простір для можливості доступу туди як вінничан, які проживають поруч, так і відвідувачів. Адже, з моменту виявлення цього кладовища, до нас зверталось багато дослідників та родичів людей, які померли у Вінниці від тифу під час епідемії, – каже Олександр Федоришен.
Для створення атласу з бюджету міста було виділено майже 200 тисяч гривень. Над виготовлення цього документу працювали протягом року. Презентацію атласу можна переглянути на сторінці департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради у Facebook за посиланням
Нагадаємо, Науковці розробляють археологічний атлас Вінницької ОТГ
