Чи правда, що мешканці Вінниці самі отруюють Південний Буг

Вінниця спільно зі швейцарськими партнерами з Цюриха розробляє масштабний документ — Водну стратегію міста, спрямовану на комплексне управління водними ресурсами, покращення якості питної води та гармонійну інтеграцію Південного Бугу в міський простір.

Про деталі розробки стратегії, екологічні виклики та нещодавню масштабну аварію на водопровідній станції в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомила директорка комунального підприємства «Інститут розвитку міст» Яна Чайковська.

Механічне очищення річки земснарядами — це боротьба лише з наслідками забруднення. Водна стратегія ж розробляється для того, щоб усунути першопричини: змінити ставлення до води, навести лад із прибережними смугами та припинити скидання нечистот у малі річки, — зазначила Яна Чайковська.

Стратегія передбачає системні зміни: від очищення малих річок і прибережних смуг до капітальної модернізації водопостачання та водовідведення. Серед ключових завдань — ремонт магістральних водогонів, реконструкція станцій очищення води та модернізація Сабарівських очисних споруд, які можуть стати першим в Україні майданчиком для унікального проєкту з дооснащення очисних споруд тепловими насосами.

Пекло у машинному залі: деталі масштабного ремонту

Нещодавній інцидент на водопровідній станції «Вінницяоблводоканалу» наочно продемонстрував, у яких надважких умовах доводиться працювати комунальним службам. Усе почалося в середу, 5 серпня, коли комунальники планували провести заздалегідь анонсовані ремонтні роботи в машинному залі станції — «серці» водопровідної системи міста, де потужні насоси цілодобово перекачують по 2000 кубометрів очищеної води щогодини. Фахівці мали замінити старі зворотні клапани на двох насосах.

Проте під час ремонту виявилася непередбачувана критична проблема: з'ясувалося, що ще два інші насоси перебувають в аварійному стані й потребують термінового ремонту запірної арматури. О 16:00 керівництво прийняло екстрене рішення зупинити станцію та вимушено залишити без води кілька мікрорайонів міста — Центр, Київську, Замостя, Тяжилів та Старе місто. Щоб полегшити ситуацію для вінничан у період сильної спеки, зупинку відтермінували до 23:00.

Комунальники працювали без упину всю ніч в екстремальних умовах: температура в машинному залі о 21:00 сягала +44°C. До 7:00 ранку четверга всі заплановані та аварійні ремонти насосів завершили й почали запуск станції. Проте під час запуску стався новий аварійний витік на головному напірному трубопроводі — зварювальні роботи з ліквідації прориву тривали до 18:00 четверга, який став найспекотнішим днем в історії метеоспостережень Вінниці.

Через технічні особливості та рельєф першими воду отримали мешканці Тяжилова, згодом — Замостя, Київської та Центру, а до Старого міста, яке географічно розташоване на височині, вода дійшла в останню чергу — вже пізно вночі та під ранок п'ятниці. Щоб промити мережі та подати вінничанам чисту воду, комунальники відкривали пожежні гідранти по всьому місту. Наразі водопостачання та нормальний тиск повністю відновлено в усіх оселях.

Чому бруднішає Південний Буг

Річка Південний Буг — унікальна водна артерія, оскільки є єдиною великою річкою такого розміру, що протікає виключно в межах України. Оскільки вона не є транскордонною, вона раніше не отримувала європейських грантів на відновлення річкових басейнів, тому вся відповідальність за її стан лежить суто на українській стороні.

Екологічний стан річки погіршується через кілька причин: надмірне та надто близьке розорення земель в аграрних цілях безпосередньо біля прибережних захисних смуг, застаріла інфраструктура очисних споруд у громадах вище за течією, а також пряме забруднення водойм самими мешканцями.

Прикладом такого ставлення є ситуація на Вишинському озері — притоці Південного Бугу. Останні аналізи води в ньому виявили катастрофічне перевищення норм за вмістом фекалій. Оскільки ці забруднення не могли прийти з дощем, фахівці припускають, що мешканці будинків у межах прибережних смуг незаконно спускають каналізацію безпосередньо у водойму — далі ця вода тече у Південний Буг, з якого Вінниця здійснює забір для централізованого водопостачання.

До повномасштабного вторгнення у місті активно працювали земснаряди, очищаючи та вирівнюючи русло річки. Зараз ці капітальні роботи призупинено, оскільки пріоритетом бюджету є оборона, безпека, підтримка Збройних Сил України та забезпечення критичної інфраструктури.

Шлях довжиною в 30 років: досвід Цюриха

Швейцарські експерти з Цюриха, які допомагають Вінниці у розробці Водної стратегії, під час візиту на місцевий водоканал були вражені героїзмом вінницьких фахівців. У Цюриху воду забирають безпосередньо з Цюриського озера, де вона настільки чиста, що її можна пити майже без попереднього очищення. Швейцарські колеги відверто здивувалися тому, яку складну вихідну воду отримує вінницький водоканал з Південного Бугу та в яких умовах зношеної інфраструктури вінницькі комунальники примудряються щодня забезпечувати місто водою.

Проте Цюрих не завжди мав таку ситуацію: ще 30–50 років тому в їхньому озері також було суворо заборонено плавати та рибалити через надмірне забруднення. Завдяки довготривалій системній стратегії швейцарці подолали цю кризу.

Через 10, 20 або 30 років вінничани, озираючись назад, теж згадуватимуть часи, коли у 2026 році у Південному Бугу не можна було купатись, і пишатимуться тим, що змогли відновити екологію річки до кришталево чистого стану, — сподівається Яна Чайковська.

Готовність до обстрілів та накопичення стійкості

В умовах повномасштабної війни поняття міської стійкості набуває особливого значення — це здатність міста бути готовим до будь-яких викликів, як військових чи інфраструктурних, так і кліматичних.

Зважаючи на постійну загрозу ворожих ударів по критичних об'єктах водопостачання та очисних спорудах, фахівці наполегливо закликають вінничан підготуватися до можливих надзвичайних ситуацій — кожному мешканцю радять завжди тримати вдома кількаденний запас питної та технічної води. Водночас місто вже понад рік працює над планом комплексної реконструкції та посилення захисту застарілих очисних споруд, що залишається одним із ключових оборонних та гуманітарних пріоритетів громади.